<

Помер український політик, ексголова Верховної Ради Олександр Ткаченко

17:05 | 5.01.2024 / Новини / , /
Перегляди
338
/ Коментарі відсутні

На 85-му році життя помер український політик та ексголова Верховної Ради (1998-2000 рік) Олександр Ткаченко, який був учасником «Канівської четвірки» − політичної коаліції чотирьох опозиційних кандидатів на президентських перегонах восени 1999-го року.

Про це повідомив журналіст Микола Канішевський, який працював поруч з Олександром Ткаченком як прессекретар голови Верховної Ради, інформує Главком.

«Пішов з життя легендарний Олександр Миколайович Ткаченко. Він був головою Верховної Ради наприкінці 1990-х, учасником опозиційної президентові Кучмі “Канівської четвірки” і автор фрази “я не перший, але й не другий”. Так він відповів на питання хто в Україні головніший: президент чи голова парламенту?» − написав Канішевський.

Довідково. Ткаченко родом із Черкаської області. У другій половині 80-х років та на початку 90-х працював на міністерських посадах в уряді УРСР, був заступником голови уряду. У парламенті працював з 1994 року. Був депутатом від Селянської партії, а з 2002 року − від Комуністичної партії.
Ткаченко був в опозиції до президента Леоніда Кучми.

Багатьом він запам’ятався своєю фразою: «Я не перший, але й не другий». Так він відповів на запитання, хто в Україні головніше − президент чи голова парламенту.

Влітку 1999 року у розпал передвиборчої кампанії, напередодні президентських виборів — 24 серпня, у День незалежності, на Черкащині, у місті Канів чотири політики оголосили про створення першої в історії незалежної України політичної коаліції – «Канівської четвірки». До її складу увійшли депутати, які мали політичний досвід і були опозиційно налаштовані до влади: Олександр Ткаченко, Євген МарчукОлександр Мороз та мер Черкас Володимир Олійник. Згідно з домовленостями, вони мали висунути від «четвірки» одного кандидата. Проте вже після того, як єдиним кандидатом оголосили Євгена Марчука, Олександр Мороз публічно відмовився від домовленостей і на вибори пішов самостійно. Наслідками розвалу «Канівської четвірки» стало те, що на виборах президента України восени 1999 року виборцям довелося обирати одного з двох кандидатів: Леоніда Кучму або Петра Симоненка.




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

15 Червня, Субота