Звільнили після виробничої травми: шахтар з Нововолинська добивається справедливості у суді

Шахтар Василь Боцковка внаслідок виробничої травми став інвалідом ІІ групи. Повернувшись після лікарняного, одержав «подяку» за працю від підприємства – наказ про своє звільнення за прогул.

Звернувся до суду, щоб визнати такий наказ протиправним. Однак війна внесла корективи. І чоловік вступив до лав територіальної оборони, пише Зінаїда Якименко для науково-виробничого журналу “Охорона праці”.

Василь Боцковка після закінчення Нововолинського професійно-технічного училища № 1 влаштувався працювати електрослюсарем підземним на ВП «Шахта № 1 «Ново­воволинська» ДП «Волинь­вугілля». Пізніше у зв’язку з ліквідацією підприємства перевівся на ВП «Шахта № 9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля», яке згодом було реорганізоване в ДП «Шахта № 9 «Нововолинська».

Під час практики Василь старався набути якомога більше вмінь і навичок. Його наставник, елект­рослюсар підземний 5-го розряду Михайло Денисюк ділився знаннями з допитливим студентом. ­Шахтарі між собою говорили, що «високовольтники» (так називали електрослюсарів підземних 5-го розряду) є елітою на шахті. Якщо десь є несправності, з якими не можуть упоратися, то «високовольтник» прийде та все полагодить.

Зарекомендував себе Василь як відповідальний сумлінний працівник. Керівники довірили молодому працівнику виконання обов’язків головного енергетика на «Шахті № 9 «Нововолинська». На превеликий жаль, після отриманої виробничої травми в 2021 році він більше не може працювати в шахті.

Робочі будні

Служба головного енергетика контролювала справність елект­ромеханічного обладнання. Електроапаратуру зазвичай лагодять на поверхні. Якщо, наприклад, шахтарі переїжджають на іншу ділянку, заряджають нову лаву, то підключення підстанції, монтаж високовольтної лінії, подача напруги – це все робота електрослюсарів.

Іноді траплялося так, що перша зміна закінчувалася о 13-й годині, а о 12.45 повідомляли про поломку в шахті. У такому разі працівники не чекали другої зміни, а спускалися в шахту й були там до закінчення ремонту. Бувало, що працювали три зміни поспіль. Звичайно, чергові електрослюсарі, які приходили на наступні зміни, також допомагали.

Василь розповідає: «Я із захоп­ленням згадую роботу в енергетичній службі. Це як елітні бійці на фронті. Ти відчуваєш відповідальність за свою роботу і водночас працюєш із великим задоволенням. На жаль, не завжди з нашим застарілим обладнанням можна було запобігти несправності, але ми намагалися це робити. У нас навіть жартували – «якщо високовольтник спить, це означає, що на шахті все працює».

2012 року, коли Василь прийшов на шахту, йому, як і іншим шахтарям, видали спецодяг, спецвзуття, каски, рукавиці тощо. На шахті ­часто проводили перевірки, тому забезпечувати працівників ЗІЗ ­намагалися відповідно до вимог, передбачених чинним законодавством. Пізніше почалися складніші часи. Навіть гумові рукавиці та спецодяг шахтарям часом доводилося купувати власним коштом.

Шахта – це підприємство, діяльність якого передбачає виконання робіт з підвищеною небезпекою, там є потреба у професійному доборі. В енергетичній службі безпека понад усе, адже це робота з електричним струмом. Але були моменти, коли правилами ОП нехтували. Коли, наприклад, відключали підстанцію, то гумові рукавиці під час виконання робіт не завжди вдягали.

На шахті проводили навчання з ОП, керівники затверджували навчальні програми. Навчання передбачало ознайомлення працівників підприємства зі специфікою та умовами праці на шахті й на робочому місці, правилами поведінки в особливо небезпечних підземних умовах і спеціальними заходами з ОП, що впроваджуються на шахті.

Усі працівники вивчали сигнали аварійного повідомлення, правила поведінки під час аварій і план ліквідації аварій на своєму робочому місці, розташування запасних виходів, місця, де містяться засоби протиаварійного захисту, засоби саморятування, і вчилися нимикористуватися.

Працівників ознайомлювали  особливостями гірничотехнічних і виробничих умов шахти. Підземні працівники проходили тренування у «димній камері», щоб набути навичок включення і дихання в саморятівникові. Вступний інструктаж проводив інженер з ОП.

Зі слів шахтаря, інженер з ОП на «Шахті № 9 «Нововолинська» був скрупульозний у питаннях безпеки і не забував нагадувати про неї працівникам. Він постійно контролював дотримання норм ОП. Якщо бачив порушення, підходив до працівника, десять разів повторював, нагадував, розказував, показував, чому так важливо дотримуватися норм. Також він стежив за своєчасним проведенням інструктажів на робочому місці начальниками дільниць.

Травма позбавила можливості працювати в шахті

Обставини нещасного випадку

Це трапилося 3-го липня 2021 року. Василеві зателефонував в. о. головного інженера й повідомив про поломку насоса АКО на одному крилі шахти, у зв’язку з чим потрібно було організувати ремонтні роботи.  О 13.30 разом із бригадою електрослюсарів працівник спустився в шахту. Ідучи виробкою між рейками, чоловік послизнувся і впав. У результаті дістав травми голови та спини й навіть на деякий час втратив свідомість.

Один з колег-електрослюсарів допоміг Василеві дістатися до виїзду на-гора. Потрібно було пройти близько 300 м. Доводилося відпочивати, до того ж дорогою потерпілий втрачав рівновагу.

У медпункті працівникові надали домедичну допомогу, після чого реанімаційно-протишокова група Львівсько-Волинського воє­нізованого гірничорятувального загону доправила його до лікарні.

Нещасний випадок стався в ходку Кречівського конвеєрного схилу. Це підземна виробка, що розташована на позначці ­162,9–193,6 м з нахилом 3 градуси, тупикова частина якої затоплена. У виробці виконували тільки роботи з відкачування води.

Підошва виробки була мокра, а по боках висипана порода з покрівлі. На підошві прокладено одношляхову рейкову колію, тому прохід був можливий тільки між рейками, де тече вода. Звісно, під час переміщення працівників там було слизько.

Розслідування нещасного випадку комісія провела протягом дев’яти календарних днів. Розглянувши обставини, вивчивши проєктно-­технологічну документацію, взявши до уваги медичний висновок, пояснення потерпілого та свідків, комісія визнала нещасний випадок пов’язаним з виробництвом.

Основною причиною настання нещасного випадку комісія назвала порушення потерпілим трудової та виробничої дисципліни, невиконання посадових обов’язків. В акті зазначили, що він не виконав вимоги ст. 14 Закону України «Про охорону праці».