У Нововолинську за «круглим столом» зустрілися представники організації «Світ для дітей» та міської влади
25-го жовтня у Нововолинську відбулася зустріч громадської організації «Світ для дітей» із представниками міської влади, зокрема, першим заступником мера Андрієм Сторонським.
Ця громадська організація, створена у 2015-му році. Якщо на початку функціонування до її складу входило 5-7 дітей, то зараз – 31. Це діти з вадами слуху, ДЦП, синдром Дауна та іншими хворобами.
У Нововолинську проживає 208 дітей-інвалідів (до 18-ти років), заняття з якими може проводити лише спеціальна загальноосвітня школа №9 та громадська організація «Світ для дітей».
«Чому ми зібрали цей круглий стіл? Коли дітям ставлять такі діагнози, батьки дуже потребують інформативної допомоги. Мама, яка має 6-річну дитину з ДЦП, може багато що порадити та розказати тій мамі, котра щойно народила дитину з таким же діагнозом. Кожна родина з такою дитиною проходить 7 кіл бюрократизму та нашої байдужості»,- зауважила Олена Токарєва, голова громадської організації «Світ для дітей».
На захист існування цього центру виступили батьки дітей із особливими потребами.
Як зауважила одна з мам, цей центр – ковток повітря, адже саме тут дітей забезпечують кваліфікованою допомогою, а батьків – психологічною підтримкою.
Та на шляху до повноцінного функціонування організація стикається з проблемами. Одна з таких – відсутність приміщення. Наразі заняття проходять у стінах ТНЕУ. Приміщення сьогодні не опалюється та є відносно маленьким для стількох дітей.
Андрій Сторонський почав розмову про систему імунопрофілактики в Україні, загрозу інфекцій дифтерії, правця. Один із присутніх перепросив та зауважив, що сьогодні всі зібралися за цим круглим столом, аби обговорити іншу проблему – як допомогти цим дітям. Заступник міського голови інколи перебивав мовців, не давав їм висловити свою думку до кінця.
Нововолинська лікарня виділяє 5 ліжок для реабілітації дітей, зал із тренажерами, забезпечує путівками в санаторій. Впродовж року – 13 відмов від путівок. Проблема в тому, що батьки повинні оплачувати своє проживання самі. Та й санаторій раз у рік нічим не зарадить дитині.
Реабілітація для таких дітей приносить ефект у віці 5 – 6 років, але вона має бути щоденною. Цього не забезпечить ані звичайний дитячий садок, ані школа.
«Дітям потрібен реабілітолог, психолог, гурткова робота. Я не вірю, що у нас у місті немає приміщення. Ми вам дорого не обійдемося», – звернулася Олена Токарєва до заступника міського голови.
«Я не впевнений, що наступного року ми отримаємо те, що маємо зараз. Бо внаслідок децентралізації заклади освіти й охорони здоров`я утримуватимуться за рахунок міського бюджету. Та й не може місто Нововолинськ здолати проблему, яка на рівні держави не вирішується», – зауважив Андрій Сторонський.
Із залу відразу пролунала думка, що варто все починати з села, з міста, тоді це вирішиться й на рівні державному.
Депутат міської ради Сергій Семенюк звернув увагу на будівлю Володимир-Волинської прокуратури у Нововолинську та висловив своє бачення подолання проблеми з приміщенням для організації. Він зауважив, що будівля прокуратури, питання передачі якої у державну власність буде вирішуватися на наступній сесії міської ради, більше необхідне дітям, аніж п`ятьом прокурорам.
Таку позицію підтримав і депутат міської ради минулого скликання, підприємець Олексій Гольчук:
«Я був проти передачі садка прокуратурі. А знаєте чому будівлю було передано? Бо міський голова обіцяв прокурору. Приміщення прекрасне, на ремонт було витрачено мільйони. Раніше у нас було 19 садочків, зараз лишилося 9. Знаю проблеми в Жовтневому, де діти сплять на ліжечках і “розкладушках”. Я підприємець, що платить податок поза мільйон, готовий допомогти організації фінансово. Влада повинна повернутися лицем до дітей. Хочу, щоб мої податки йшли на таких діток, а не на утримання прокурорів».
За круглим столом проблеми вирішені так і не були. Та обидві сторони були почуті та вислухані одна одною.
Таким хамом і сволотою заммера ще ніколи не показував себе.
Шкода, Бідзюра не бачив.
Складається таке враження що людей, які не стикаються з проблемою інвалідності у власній сім’ї чи родині не обходить чиясь біда. Варто зауважити, що в Іваничівському районі теж достатня кількість діток з особливими потребами і батьки, що дійсно хочуть займатися з кваліфікованими спеціалістами змушені їздити в обласний центр, Львівську область та інші віддалені населені пункти, що є досить проблемно.
Бідні діти від старих кобелів,жалко.
Якого… милого, не було міського голови В.Сапожнікова? Де він: у закордонному відрядженні в Стамбулі, Лондоні, в Каліфорнії, на лікарняному, у відпустці на Буковелі з онуком, в Польщі обмінюється досвідом не День нєподлєглості чи у ренімаційному відділенні ЦМЛ? На суди, куди я подав на нього позови, у Львові та у Нововолинську він не ходить, як і А.Сторонський. Жодного разу не було “ясного панства” і у Іваничівському районному суді. Такої місцевої влади, як у Нововолинську, ще пошукати треба! Чому не втручається І.Гузь? Хто скаже?
По АйСіТіВі показали на всю країну.
Прославились.
Дякуємо небайдужим, хто рятує дітей.
Ганьба нам всім, що маємо таку владу.
Присутня представниця з Володимира сказала, що Саганюк ніколи би до такого не допустився.
сторонський то ще те безтолкове теля, – хамло начесане