Чи бути у Нововолинську зоні пріорітетного розвитку?

У понеділок, 14-го вересня з ініціативи народного депутата України Ігоря Гузя у приміщенні Молодіжного Ресурсного Центру «Нові Крила» відбувся круглий стіл стосовно перспективи відновлення у Нововолинську та селищі Жовтневому зони пріорітетного розвитку.

На захід були запрошені представники влади, керівники підприємств, громадські активісти.

Нардеп відразу попередив, що це не є елемент передвиборчих ігрищ, але – спроба вирішити серйозну проблему важливого для нього Нововолинська. Нагадаймо, режим зони пріорітетного розвитку діяв у шахтарськім місті з 2001 по 2006 рік. За цей період у місті відбулись суттєві зрушення – відкрилось чимало як дрібних підприємств, так і ті, що дають працю сотням  – ТзОВ «Хан-Електробау Україна», ТОВ «БРВ-Україна», ТОВ «Кроноспан УА».

Ключовим меседжем нардепа було викристалізувати спільно бачення ситуації, чітко розставити акценти і точки, на які варто натискати у вищих ешелонах.

Як зауважив перший заступник міського голови Нововолинська Володимир Рожелюк, режим зони пріорітетного розвитку був локомотивом. Це – результат роботи тодішнього депутата Верхновної Ради України Валерія Діброви, губернатора області Бориса Клімчука, його особисто та мера Віктора Сапожнікова, що плідно працювали в цьому напрямку і наполегливо відстоювали майбутнє міста у владних кабінетах Києва.

«Якби цей режим функціонував як належить – ми би не мали таких проблем із шахтами, які є зараз. Якщо вірити приватним підприємцям, у 2005 році був реальний дефіцит робочої сили. Відкриття у Нововолинську українських представництв таких потужних підприємств як Кроноспан та БРВ  – один із позитивних наслідків цього періоду. Інвестора треба привабити, зацікавити. У мене зараз піввідра візиток. Зі ста бажаючих двоє продовжують діяти. »  – підкреслив Рожелюк.

Директор ТзОВ «Скай» Олександр Каптур зауважив, що в багатьох випадках інвестор зіштовхується з проблемою браку території, де можна зводити потужності промислового об’єкту. Ігор Гузь відреагував миттєво: «Дійсно, землі немає, і це проблема не лише Нововолинська, Луцька чи Володимира. Пригадую, як кілька років тому екстрено зібрали позачергове засідання облради, де розглядали питання села Смолигів. Як результат – зведено потужне підприємство «Торчин-Продукт», що дає робочі місця людям і податки – державі. Єдиним шансом є об’єднання громад. Якщо воно пройде вдало – від цього виграють усі.»

Начальник Нововолинського міського центру зайнятості Ігор Кантор оперував статистичними даними: «22 проекти, що були введені в дію протягом діяльності режиму зони пріорітетного розвитку, дали близько 5 тис.робочих місць. На сьогодні з них, за даними біржі праці, працює 1400. Станом на 1999рік на обліку перебувало 3,2тис.громадян, а в 2001р. – вже 1600. Це – показник! Сьогодні за допомогою держави у пошуках роботи є 850 осіб. Але погодьтесь, їх потрібно вчити – шахтар не буде готовий зразу піти у харчову промисловість.»

Ігор Гузь навів як приклад діяльність успішного німецького заводу «Кромберг і Шуберт», що дає працю жителям усієї Волині – від Старовижівщини до Іванич, забезпечує доставку, навчання. Також зауважив про перспективу та необхідність створення індустріального парку.

Його думку продовжим і розвинув Андрій Развін, журналіст, колишній радник гендиректора ДП «Волиньвугілля», член Громадської ради міста, нагадав про досвід Китаю та американську Силіконову Долину. «Нововолинськ на це приречений – через близькість до кордонів з ЄС та Польщею, що теж переживала нелегкі часи, але завдяки належній інвестиційній політиці реанімувалась», – підсумував він.

Сергій Крижановський, головний лікар медичного центру «Здорова сім‘я» апелював, що шукати потрібно не лише зовнішнього, а й внутрішнього інвестора. В сучасній Україні розпочинати справу на території, що не є стабільною – небезпечно, і тому ресурси доцільно вкладати і спокійний, стабільний регіон, яким і є Прибужжя.

Олександр Карасюк, комерційний директор ПуАТ «НЛЗ» не вперше піднімає питання єдності Іваничівського району і Нововолинська, що лише спільно зможуть бути привабливими для інвесторів, адже шахтарське місто не має можливості запропонувати кількадесят гектарів землі, проте – місто має виступати локомотивом.

В перспективі нардеп готовий лобіювати питання відродження інвестиційної привабливості шахтарського міста . Для цього потрібно діяти спільно, за підтримки громади, представників влади, бізнесу різних рівнів. Він готовий до діалогу та співпраці – не зважаючи на політзабарвлення, тому що у стратегічних питаннях це не є вирішаючим.

На листопад Ігор Гузь анонсував масштабний форум, що має на меті активізувати інвестиційний рух у Прибужжі.