Нові мільйонери: розповіли, які зарплати отримують керівники лісової галузі Волині та Рівненщини

В Україні після реформи лісової галузі сформувався новий прошарок мільйонерів. Принаймні такий висновок можна зробити після оприлюднення декларацій посадовців підвідомчих державному підприємству «Ліси України» структур. Очільникам лісових офісів нарахували за 2023 рік понад 4 мільйони гривень зарплати, а керівникам філій – від пів мільйона до понад 1,5 мільйона гривень. 

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» на основі декларацій за 2023 рік проаналізував доходи керівників філій ДП «Ліси України» Волині і Рівненщини.

З грудня 2023 року Центр журналістських розслідувань «Сила правди» намагається отримати від Державного підприємства «Ліси України» інформацію про штатний розпис Поліського лісового офісу і зарплати його посадовців. Проте відомство вперто відмовляється працювати за законом. На думку керівників підприємства, ця інформація не цікава суспільству і може завдати більше шкоди ніж користі.

Навіть після того, як у березні Волинський окружний адмінсуд визнав дії посадовців протиправними і зобов’язав надати таку відповідь, вони зволікають. Поки тривали суди збіг термін подання посадовцями декларацій про майно і доходи, з яких «Сила правди» власне і довідалась, чому заробітки лісівників так вперто намагаються приховати. 

У 12 разів більше, ніж у президента 

Кампанія декларування для публічних осіб завершилася 31 березня. Відтак, частина інформації, на приховування якої ДП «Ліси України» витратило стільки зусиль, стала загальнодоступною.

Генеральний директор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець за весь минулий рік отримав від ДП «Ліси України» трохи більше одного мільйона гривень, або ж в середньому 85 тисяч гривень на місяць. Забігаючи наперед скажемо, що він отримав менше, ніж більшість керівників лісгоспів Волині. Крім того, від підприємства Болоховцю нарахували 10,7 тис. гривень додаткового блага. А ще Болоховець задекларував 213,3 тисячі гривень від Державного агентства лісових ресурсів України.

Виконавчий директор ДП «Ліси України» Ігор Лицур, який власне і підписав відмову на запит про штатний розпис і зарплати посадовців Поліського лісового офісу, торік отримав 6,7 мільйона гривень зарплати та 22 тисячі додаткового блага в грошовій формі. Таким чином в середньому за місяць виконавчому директору нараховували 563 тисячі гривень.

Внаслідок реформи в Україні створено 9 лісових офісів. Декларацію про майно і доходи за 2023 рік директор Поліського лісового офісу Олександр Кватирко подав 29 березня 2024 року. Згідно з нею торік йому нарахували 4,1 мільйона гривень зарплати. А це 345 тисяч гривень щомісяця. Це вчетверо більше, ніж в гендиректора ДП «Ліси України» Юрія Болоховця. Більше того, такою зарплатою під час війни не може похвалитися ні начальник волинської поліції Юрій Крошко, ні служителі Феміди, ні народні депутати, ні навіть Президент України Володимир Зеленський. Останньому нараховують 28 тисяч гривень на місяць, а це в понад 12 разів менше, ніж в Олександра Кватирка.

У часи, коли Кватирко очолював обласне управління лісового господарства, його заробіток був в 17,5 разів нижчим, ніж тепер. До прикладу, згідно з декларацією за 2021 рік йому нарахували 235,6 тис гривень, а це в середньому 19,6 тисяч гривень на місяць. Проте вже тоді спосіб життя посадовця привернув увагу журналістів. 

Ще у 2020 році «Сила правди» зафіксувала, як посадовець використовує у власних цілях дорогі автівки, придбані за кошти лісгоспів, а автівками зареєстрованими на сторонніх людей возить сина. Крім того, живе нинішній очільник Поліського лісового офісу в будинку, який роками декларує як об’єкт незавершеного будівництва, а отже і не сплачує так званий податок на розкіш. 

Однак усе це не стало на заваді кар’єрного росту з начальника управління до директора Поліського лісового офісу з зарплатою в кілька мільйонів.

«… такі посади – це ще й контроль громадськості та журналістів. Ви знаєте, про що я кажу. І я – як керівник офісу, і директори філій, не будемо ці посади займати ні дня, якщо не виконуватимуться основні лісогосподарські заходи чи стануть слабкими фінансові позиції підприємств», – запевняв Олександр Кватирко журналістів «Сили правди» щойно змінив крісло начальника управління на посаду директора Поліського лісового офісу.

Нині за підробку документів на незаконні рубки судять першого заступника на той час ще начальника ВОУЛМГ Олександра Кватирка Руслана Войцеховського. Заступника директора Поліського лісового офісу Віталія Суховича восени взяли під варту за незаконне збагачення. Під час обшуків у нього знайшли золоті злитки і кілька мільйонів доларів готівкою.

Південний лісовий офіс торік очолював волинянин Олександр Грицай, якого підозрюють у відмиванні та привласненні грошей на суму 15 мільйонів гривень на посаді керівника одного з волинських лісгоспів. Торік Олександрові Грицаю ДП «Ліси України» нарахувало 3,5 мільйона гривень. 

Столичний лісовий офіс очолює також волинянин, колишній перший заступник начальника Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства, згодом очільник житомирського, Віктор Сахнюк. Він задекларував 4,9 мільйона гривень зарплати за рік, а це близько 404 тисячі на місяць.

Мільйонери серед директорів філій

До реформи лісової галузі на Волині налічувалося два десятки державних підприємств, які підпорядковувались Держлісагентству через обласне управління лісового і мисливського господарства. У 2023 році на заміну управлінню створили Поліський лісовий офіс, юрисдикція якого поширюється вже на Волинь і Рівненщину. Очолив офіс вже згаданий Олександр Кватирко, який з 2015 року очолював Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства. 

Наразі Поліський лісовий офіс управляє 19 філіями ДП «Ліси України»: десять з них – на Волині і дев’ять – на Рівненщині. 

Проаналізувавши декларації їхніх очільників Центр журналістських розслідувань «Сила правди» виявив цікаву закономірність. Зарплата керівників рівненських філій за підсумками року була значно нижчою від зарплати їхніх колег на Волині. До прикладу очільникам 10 волинських філій нарахували торік від 1,1 до 1,5 мільйона гривень зарплати. Жоден з директорів підрозділів на Рівненщині мільйонної зарплати не отримав. Крім того, торік кілька волинських лісівників очолили філії сусідньої області. 

Загалом на оплату праці директорів філій Поліського лісового офісу у 2023 пішло майже 18,9 мільйона гривень.

Найвищу зарплату торік нарахували директору Любомльського лісового господарства Володимиру Туревичу – 1,56 мільйона гривень. Це майже 130 тисяч гривень на місяць. Володимир Туревич очолив Любомльський лісгосп у 2018 році після того, як його звільнили з посади директора ДП «Цуманське лісове господарство» за організацію незаконного полювання в заповідному урочищі. 

Майже стільки ж мали директори Маневицького і Ківерцівського лісових господарств Володимир Радіон і Анатолій Ярмолюк: 1,53 млн грн та 1,51 млн грн відповідно. 

Менше, ніж пів мільйона на рік нарахували керівнику Висоцького лісового господарства Івану Теревичу, який ще на початку року очолював Колківський лісгосп та його колегам з філій на Рівненщині Володимиру Яніцькому (Соснівське лісове господарство) – майже 461 тисячу гривень, Андрію Зіничу (Рокитнівське лісове господарство) – 485 тисяч гривень і Володимиру Клімчуку (Костопільське лісове господарство) – 489 тисяч гривень.

Зарплати персоналу

А тепер порівняймо зарплати директорів із заробітками їхніх підлеглих.

Хоча рядові лісівники дуже пручалися реформі через загрозу скорочення і не тільки, проте посадові оклади тих, кому пощастило зачепитися в галузі, суттєво зросли. У розпорядження Центру журналістських розслідувань «Сила правди» потрапив штатний розпис філії Ратнівське лісомисливське господарство від 3 липня 2023 року за підписами директора ДП «Ліси України» Ігоря Лицура і директора філії Сергія Тишковця.

Згідно з документом, посадові оклади головного лісничого і головного інженера філії Ратнівське лісомисливське господарство торік становили 35,4 тисячі гривень, головного бухгалтера – 31,6 тисяч гривень, а юрисконсульта І категорії – 21,6 тисяч грн. 

А ось в лісництвах зарплати були нижчими. Оклад лісничого становив від 21,5 до 23,4 тисяч гривень, майстра лісу – 15,7 тисяч грн, єгеря – 12,7 тис. грн. Але наголошуємо, що йдеться лише про ставки. Співробітникам очевидно нараховували ще премії та інші надбавки. Адже, до прикладу головний лісничий філії «Колківське лісове господарство» Анатолій Іщик заробляв понад 44 тисячі гривень щомісяця, а його колега з «Камінь-Каширського лісового господарства» Роман Колісник трохи більше 40 тисяч.

Місячний фонд оплати праці за посадовими окладами 102 співробітників філії «Ратнівське лісомисливське господарство», згідно з цим документом становив понад 1,9 мільйона гривень. Тобто за рік приблизно 23 мільйони гривень.

Варто зауважити, що у цей розрахунок не потрапила зарплата директора філії Сергія Тишковця. Згідно з декларацією про майно і доходи торік його зарплата торік становила 1,2 мільйона гривень, тобто в середньому близько 100 тисяч гривень на місяць. 

До речі, до того як очолити філію «Ратнівське лісомисливське господарство» Сергій Тишковець був директором Звірівського лісгоспу, майновий комплекс якого рік тому пішов з молотка на аукціоні.

Навесні 2023 року в.о. генерального директора ДП «Ліси України» так пояснював рівень зарплат працівників галузі:

«Який рівень зарплат вважати справедливим? У великих компаніях для відповіді на це питання використовується міжнародно визнана грейдингова система. За допомогою грейдування посади ранжуються залежно від їхньої цінності для компанії, визначається рівень оплати, який буде відповідати цьому ранжуванню. Але це лише перший етап. На другому етапі виконується грейдинг працівників, коли оцінюються і ранжуються безпосередньо співробітники. В такому випадку враховується досвід, майстерність, особисті риси та інші навички співробітника. Грейдинг – велика та кропітка робота, але ДП поступово починає цей проєкт, адже це дозволить утримувати та залучати кращих фахівців. Без чого неможливий розвиток будь-якої компанії» 

Схоже, цінність менеджерів лісової галузі під час війни вища від тих, хто має стежити за дотриманням законів, тих, хто ризикує життям, щоб зберегти незалежність України і тих, хто бореться за життя і здоров’я громадян. Можливо, колись суспільство зможе зрозуміти цю «грейдингову систему» оцінювання праці.