<

Нова редакція Статуту та Постанови Собору не розірвала зв’язки УПЦ із російською православною церквою, – висновок релігієзнавчої експертизи

Цей запис опубліковано більш як рік тому
20:24 | 1.02.2023 / Новини / , /
Перегляди
751
/ коментарі 4

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті провела релігієзнавчу експертизу Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом (Російською Православною Церквою). За висновками якої, з’ясувалося, що статут УПЦ залишився без змін, він не передбачає особливих розірвань зв’язків із Російською церквою. УПЦ лишається структурним підрозділом РПЦ, що користується певними правами самостійності, але не утворює автокефальну церкву.

Державна служба України з етнопоітики та свободи совісті, очільником якої був Саган О.Н. – завідувач відділенням релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, доктор філософських наук, професор, провела релігієзавчу експертизу Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом (Російською Православною Церквою). Про це повідомлять на сайті установи.

Для виконання цього завдання було створено експертну групу, до складу якої увійшли п’ятеро професорів, докторів наук та один кандидат наук — фахівці у галузі релігії, історії церкви, свободи совісті, державно-конфесійних відносин, богослов’я, які мають фахові наукові публікації з історії, соціології, філософії, релігії взагалі та у сфері дослідження Східного Православ’я зокрема.

Отже, експертна група дійшла таких висновків:

  • Прийняття нової редакції Статуту про управління УПЦ (від 27-го травня 2022 року) та Постанови Собору УПЦ не призвели до розриву церковно-канонічного зв’язку Української Православної Церкви із Російською Православною Церквою. Статус УПЦ як структурного підрозділу РПЦ, що користується певними правами самостійності, але не утворює автокефальну Церкву, залишається незмінним.
  • УПЦ відносно РПЦ має церковно-канонічний зв’язок частини із цілим. Відносини УПЦ з РПЦ не є відносинами однієї самостійної (автокефальної) церкви з іншою самостійною автокефальною церквою. УПЦ також не має статусу автономної Церкви, який би визнавався іншими церквами, а, отже, з точки зору еклезіології та канонічного права є структурним підрозділом РПЦ, що має окремі права самостійного утворення без власної канонічної суб’єктності.
  • Нинішня діяльність чи бездіяльність найвищих органів церковної влади та управління УПЦ свідчить про те, що УПЦ продовжує перебувати відносно РПЦ у відносинах підпорядкування. Вона не діє як самостійна (автокефальна) Церква і не проголошує власної самостійності (автокефалії).
  • Жодних документів чи дій, які б свідчили про трансформацію УПЦ в самостійну відносно РПЦ релігійну організацію, членами Експертної групи не виявлено.
  • Твердження митрополита Онуфрія у листах до Голови ДЕСС про припинення членства у Синоді РПЦ не мають документальних підтверджень. Також не відомо про те, що УПЦ зверталася до РПЦ з повідомленням про вихід митрополита Онуфрія зі складу Синоду РПЦ. Синод РПЦ з червня 2022 р. не публікує списку своїх членів, керівництво РПЦ жодним чином не прокоментувало це непублічне бажання митрополита.
  • Вселенське православ’я не вважає УПЦ автокефальною (відмінною від РПЦ) структурою і УПЦ не вважає за необхідне цю ситуацію змінювати з огляду на те, що Константинопольський патріархат вважає ієрархів УПЦ не місцевими правлячими єпископами, а лише російськими архієреями, що мають резиденцію в Україні. Жодна Помісна православна Церква не визнала УПЦ відмінною від РПЦ церквою. Відсутні будь-які документи, видані керівними органами РПЦ, що засвідчували б автокефальний чи автономний статус УПЦ. УПЦ ускладнила відносини із тими церквами, які встановили євхаристійне єднання із Православною Церквою України. Зокрема, слідом за РПЦ, УПЦ розірвала євхаристійне спілкування із Константинопольською, Олександрійською, Кіпрською та Елладською церквами (жодна інша Церква, крім РПЦ, цього не зробила). Собор 27.05.2022 року спеціальним рішенням (п. 5 Постанови Собору) затвердив ці рішення, що є нелогічним за умови проголошення реального розриву із РПЦ та намагання налагодити самостійне, відмінне від РПЦ, існування.

Варто зазначити, що Статут РПЦ містить Главу Х, присвячену Українській Православній Церкві, де й зазначено всі ті норми, які нині відображено у Статуті про управління УПЦ. Наявність окремої глави у Статуті РПЦ засвідчує, що РПЦ розглядає УПЦ своїм структурним підрозділом. Наявність такої глави у 2017 році була схвалена (проголосована) архієреями УПЦ як членами Архієрейського Собору РПЦ. Наявність окремої глави у Статуті РПЦ не була оскаржена на Соборі УПЦ 27-го травня.

Мало того, уже після повномасштабного вторгнення росіян та після засідання Синоду УПЦ, де ніби проголосували за незалежність церкви, рішеннями Синоду РПЦ було включено кліриків УПЦ до синодальних органів Московського патріархату. Це може опосередковано свідчити про збереження відносин підлеглості. Зокрема:до складу Комісії Московського патріархату «У справах старообрядницьких парафій та взаємодії зі старообрядництвом» включено кліриків УПЦ: митрополита Тульчинського і Брацлавського Іонафана (Єлецьких) та архімандрита Ахілу (Шахтаріна) (Рішення Синоду РПЦ від 13.10.2022. Згадана Комісія є Синодальним органом (структурний підрозділ виконавчої вертикалі РПЦ).

Також до складу Видавничої Ради РПЦ на період 2023—2026 років було включено протоієрея Володимира Савельєва, голову Видавничого відділу УПЦ (Рішення Синоду РПЦ від 29.12.2022, Журнал № 142.) І хоч протоієрей Володимир Савельєв є єдиним, хто висловив протест проти включення його до Видавничої Ради РПЦ, але у своєму протесті він ніяк не зазначив того факту, що УПЦ є самостійною Церквою, відмінною від РПЦ, і тому він не може брати участі у роботі керівних органів іншої Церкви.

Входження кліриків УПЦ до складу синодальних відділів РПЦ, уже після прийняття Статуту про управління УПЦ 27.05.202,2 не отримало жодної оцінки предстоятеля і Синоду УПЦ. Так само не було жодної заяви жодного архієрея УПЦ про вихід зі складу Архієрейського чи Помісного Собору РПЦ, а також і публічної заяви предстоятеля УПЦ митрополита Онуфрія про вихід зі складу Синоду РПЦ (хоча він про це стверджував у своїх листах до Голови ДЕСС). 

Відсутність документів, які би свідчили про вихід представників УПЦ із керівних органів управління РПЦ, та відсутність заперечень проти нових включень представників УПЦ до керівних органів РПЦ свідчить про те, що УПЦ продовжує бути частиною РПЦ.

З повним висновком експертної групи можна ознайомитися за посиланням.

Читайте також:

Як з настоятеля Низкиницького монастиря Павло Лебідь став владикою УПЦ МП або Волинський шлях вандала «Паші-Мерседеса»




коментарів: 4
  1. Не тільки безмозглі фанати цієї кацапської структури ,а й безмозгла влада ,яка не розуміє яка це загроза нашій незалежності.

  2. Суспільство наше хворе і ось такі” св’ятоші”і користуюьбся цим ,а фанатичний народ іде в ці вертепи і думає ,що іде до бога .Люди ,це гнізда ФСБешних агентів ,які пудрять ваші мізки ,а ви розвісили вуха і лижите лапи цій пі..сні .

    • І це пише людина, в якої слово БОГ з маленької літери, а фсб аж ледь поміщається такі здорові літери.
      Іди проспись, чудо продажне!
      Ти спалилося вже який раз, любітєль рускаґа міра

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

25 Лютого, Неділя