Коли ПЦУ у Володимирі позбудеться імперської приставки «-Волинський»? Єпархія досі не змінила назву після перейменування міста
Понад чотири роки тому княжий Володимир офіційно повернув собі історичну назву, однак у церковному, на жаль, просторі досі продовжує існувати «Володимир-Волинська єпархія ПЦУ». Попри зміну титулу архієпископа та хвилю дерусифікації й декомунізації в Україні, юридична назва єпархії ПЦУ станом на 2026 рік залишається старою. БУГ ще у лютому звертався до єпархії із запитом щодо перейменування, однак відповіді редакція так і не отримала.
Нагадаємо, 15 грудня 2021 року Верховна Рада України ухвалила постанову, згідно з якою місто Володимир-Волинський офіційно перейменували на Володимир. Таким чином місту повернули його історичну назву, позбавивши імперського і радянського додатка «-Волинський».
Більшість державних установ, підприємств, організацій та медіа вже давно перейшли на нову назву міста. Втім, у церковному просторі ситуація виглядає інакше.
Станом на 2026 рік у державних реєстрах досі фігурує Володимир-Волинська Єпархія. На офіційному сайті Єпархії та сторінках у соцмережах – також “Володимир-Волинська”.
Хоча певні зміни все ж відбулися. У 2023 році Священний Синод ПЦУ ухвалив рішення змінити титул керівника єпархії. Якщо раніше архієпископ Матфей мав титул «Володимир-Волинський і Турійський», то нині він — «Володимирський і Нововолинський».
І тут виникає логічне питання: якщо титул архієрея змінити вдалося, то чому сама єпархія досі залишається зі старою імперською приставкою?
Ще у лютому 2026-го року БУГ направив офіційний інформаційний запит до єпархії з проханням пояснити, коли саме планується перейменування структури та внесення відповідних змін до документів. Однак відповіді редакція так і не отримала.
Так, процедура зміни юридичної назви релігійної організації справді не є швидкою. Але водночас виникає інше питання: невже за понад чотири роки після перейменування міста українська церква у Володимирі так і не змогла завершити цей процес?
Особливо дивно це виглядає саме зараз — у час, коли Україна активно позбувається радянських, імперських і російських маркерів у публічному просторі. Адже саме українська церква мала б бути серед тих інституцій, які підтримують повернення історичної справедливості та української ідентичності.
Натомість виходить парадоксальна ситуація: місто вже давно — Володимир, архієпископ уже Володимирський, а єпархія — досі «Володимир-Волинська».
То що це — затягнута бюрократія чи банальне небажання остаточно відмовитися від старої назви?
