Озброєні легально: як цивільним задекларувати незареєстровану зброю

Скільки на руках в українців незареєстрованої зброї – достеменно невідомо. Наявність зброї у громадян воюючої країни для захисту своєї родини і країни – це норма. А облік зброї, чітке розуміння її обігу з боку держави, безпечне зберігання громадянами – це складова безпеки. Безпеки країни в цілому і кожної української родини зокрема.

Кількість правопорушень, скоєних на території України з використанням вогнепальної зброї, вибухових речовин  та боєприпасів, на третьому році війни збільшилася у 42 рази у порівнянні з довоєнним 2021 роком. Це – офіційна статистика від МВС України. Пише interfax.

“В 2021 році було зареєстровано 273 таких злочинів, в 2022 році кількість цих злочинів збільшилася у понад в 4,6 рази – 1 тис. 267, в 2023 році ця цифра становила 11 тис. 186. Станом на сьогодні за неповний 2024 рік вже зареєстровано 11 тис. 489 таких злочинів”, – говорить заступник міністра внутрішніх справ України Леонід Тимченко.

Збільшення  незареєстрованої зброї в країні цілком логічно може призвести до збільшення кількості злочинів, скоєних із її застосуванням. Ідеться не про фронт, а про відносно мирне життя українців. Закономірність, навіть якщо не вдаватися до аналізу чинників таких злочинів. 

Згідно зі статистичними даними Офісу генерального прокурора, за неповний 2024 рік кількість всіх облікованих злочинів із використанням зброї і боєприпасів, які розслідуються правоохоронними органами, становить 14 тис. 817.

Чому я маю декларувати знайдену мною ж зброю?

До лютого 2022 року слово “зброя” більше стосувалося зони проведення АТО/ ООС,  мисливства та кримінального середовища. Випадків “я знайшов зброю” було небагато, оскільки бойові дії локалізувалися на сході України. Від початку повномасштабного російського вторгнення зброя і боєприпаси навіть в умовно мирних містах стали реаліями країни у війні.

“Ситуація потребувала докорінного змінення в плані законодавства, чіткого законного алгоритму дій громадянина. Якщо я живу в країні, яка воює, бажано, щоб у мене була зброя, аби захистити свою домівку і сім’ю від окупанта”, – каже Тимченко, додаючи, що над розробкою закону працювали скрупульозно, було багато чутливих та спірних моментів.

Законодавці дійшли консенсусу – тієї норми, яка з юридичної точки зору влаштовує всіх, – всі елементи складені в єдине ціле і прописані в законі.

Заступник міністра нагадує, що і до повномасштабної війни чітко регламентувалося зберігання вогнепальної зброї, її перевезення, використання на полюванні.

“Зараз ситуація набагато складніша. Всі ми перетворилися з людей, які їздять на полювання, у людей, які або вже брали участь у бойових діях, або готуються брати в них участь, або відчувають, що така ситуація може статися в будь-який момент”, – підкреслює він.

Тимченко визнає, що українці можуть з пересторогою поставитися до цього закону. Наявність зброї на руках у людей –  це велика відповідальність.

“Тому маємо тримати цей баланс: з одного боку у нас є розуміння, що людям потрібна зброя, її дійсно багато, а з іншого боку маємо контролювати цю зброю і створити для людей такі умови, за яких вони не будуть безпричинно застосовувати вогнепальну зброю”, – підкреслює Тимченко.

Говорячи про мету декларування зброї, заступник міністра каже: – Щоб почувати себе в безпеці і при цьому не порушувати законодавство.

“Можна ж було набагато простіше зробити: є інформація, що в когось в помешканні є зброя, отримується дозвіл на обшук, виявляється зброя і особа притягується до кримінальної відповідальності. Але ми даємо громадянам можливість самим проінформувати нас, задекларувати зброю  та уникнути кримінальної відповідальності”, – акцентує увагу Тимченко.

Хто декларує

Тож відсьогодні, 25-го листопада, введено в дію Закон № 3899-IX щодо вдосконалення порядку отримання, декларування та поводження з вогнепальною зброєю. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають незареєстровану отриману або знайдену вогнепальну зброю, повинні задекларувати її протягом місяця, щоб уникнути кримінальної відповідальності за незаконне зберігання.

Ця норма, як уточнює заступник міністра, поширюється не лише на саму зброю, а й на боєприпаси до цієї зброї. Після завершення місячного терміну (з 25 грудня) знайдена цивільними особами вогнепальна зброя також підлягає декларуванню.

“Закон чітко регламентує дії  на випадок знайдення зброї, прописує порядок: кого необхідно інформувати, яким є проходження огляду зброї, закріплення зброї за громадянином”, – підкреслює заступник міністра.

За його словами, передбачений порядок написання заяви, форма повідомлення, яке отримує громадянин, якщо мова йде про знайдену зброю.

“В більшості випадків ми говоримо саме про таку зброю. Хочете мати зброю в мирних містах для власної безпеки – тоді декларуйте її”, – уточнює Тимченко.

Зброя отримана та знайдена

Отримана зброя – це стрілецька зброя, яку українці отримали на початку повномасштабної війни для захисту держави від ворожої навали. За даними МВС, зброя, видана підрозділами Нацполіції, вся облікована.

А от поняття “знайдена зброя” – це зброя, виявлена як у схронах на деокупованих територіях, так і знайдена умовно в парку від кущем в інших містах України.

“Наприклад, громадянин повертається після деокупації до себе додому. А в його будинку валяється автомат або цілий схрон зі зброєю. Що він має робити? Зателефонувати на 102, повідомити, що знайшов зброю. А далі він може її задекларувати та за наявності законних підстав залишити собі”, – розказує заступник міністра.

За словами Тимченка, декларуємо зброю, яка нині дозволена в обігу, а також  автомати і пістолети.

Бережемо рідних

Мати зброю вдома – величезна відповідальність, нехтування правилами зберігання чи легковажне хизування зброєю перед друзями може призвести до трагедії.  

Тож правильне зберігання зброї і поводження з нею – це перш за все про безпеку вдома. За словами заступника глави МВС, задекларовану вогнепальну зброю можна зберігати в квартирі чи в будинку – в спеціальному сейфі. Кількість зброї в сейфі має відповідати характеристикам сейфу, а сама зброя має бути розряджена.

“Головне: зброя як предмет підвищеної небезпеки має бути недоступною для сторонніх осіб, членів сім’ї, а особливо – дітей! Надійно сховайте ключі від сейфу, якщо користуєтесь ключовим або комбінованим замком. І залишайте голову холодною – ви відповідаєте за всі можливі наслідки своєї легковажності”, – закликає заступник міністра.

Про відповідальність

Кожен громадянин, як підкреслює Тимченко, вирішує самостійно чи декларувати зброю, чи порушувати закон: “Якщо ви приймаєте рішення порушувати закон – за це передбачена кримінальна відповідальність: ст. 263 Кримінального кодексу (незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами), а санкція статті – позбавлення волі на строк від 3-х до 7 років”.

Про свідомість українців

Відповідаючи на питання, чи вірить він у правосвідомість українців і декларування ними зброї, Тимченко каже: 

“Ми знаходимося в стані війни. Саме усвідомлення того, що громадяни вважають за необхідне мати зброю на руках, призвело до прийняття цього закону. Держава пропонує їм алгоритм, яким чином в межах діючого закону і в умовах воєнного стану легалізувати наявну зброю. Сподіваюся, українці приймуть свідоме рішення – задекларувати та законно зберігати зброю”

Згодом цивільна особа, яка знайшла і задекларувала вогнепальну зброю, має змогу (якщо виявить бажання) набути право власності на неї вже після завершення воєнного стану. Така зброя може бути приведена у відповідність (перероблена) до виду вогнепальної зброї, що може перебувати у власності фізичної особи.

Говорячи про правову свідомість громадян у контексті зброї, Тимченко підкреслює сприйняття в цілому українцями доцільності функціонування Єдиного реєстру зброї. “Реєстр запрацював у червні 2023, його наповнення триватиме до червня 2026 року. Наразі тільки половина терміну роботи реєстру, а понад 50% зброї на руках, яка є облікованою, вже внесена в реєстр”, – говорить заступник міністра.

Зброя у кримінальному середовищі

“Коли ми говоримо про зброю у кримінальному середовищі, то в першу чергу маємо на увазі організовану злочинність. А криміналітет завжди прагнув мати зброю на руках. Є принципова різниця між зброєю, яку використовують у злочинних цілях, і тією, яка має захищати від російського окупанта”, – каже Тимченко.

Заступник міністра запевняє, що підрозділи Нацполіції розуміють, яким чином працювати, щоб отримувати інформацію про місця зберігання зброї, про осіб, які здійснюють продаж зброї.

“Проводимо всі необхідні оперативно-розшукові заходи, щоб встановити місця зберігання такої зброї, притягнути осіб до кримінальної відповідальності”, – додає він.

Безпека держав-сусідів

Міжнародні партнери хочуть бути впевненими, що Україна як воююча держава здатна контролювати обіг зброї і убезпечити європейські країни від потрапляння зброї.

“В першу чергу вони хочуть, щоб у цьому питанні МВС чітко контролювало ситуацію, було відповідальним, інформувало щодо ризиків для інших країн. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко періодично зустрічається з керівниками МВС Польщі, Румунії, – це одне із пріоритетних питань, яке обговорюється одночасно з питаннями щодо надання допомоги Україні. Також наші партнери завжди запитують, яким чином ми контролюємо ситуацію в тих регіонах, які наближені до їхніх країн”, – розказує заступник міністра.

Він пояснює, що з цього питання працює не тільки Нацполіція, але й Державна прикордонна служба.

“Ми маємо убезпечити наших сусідів, щоб кримінальна зброя, зброя, знайдена на полі бою, вивезена з території ведення бойовий дій, не потрапляла до європейських країн і по всьому світу”, – додає Тимченко.

При цьому він запевняє, що станом на сьогодні немає нарікань від держав-сусідів щодо роботи МВС України за цим напрямком.

“Єврокомісар Ілва Йоганссон, зокрема, підкреслює ефективність роботи органів системи МВС у протидії витоку зброї до країн-сусідів.
МВС чітко розуміє ризики, як реагувати на них, що робити”, – каже Тимченко.

Адвокатська думка

Адвокатка, керівниця волонтерського руху “Адвокати Збройних Сил України” Євгенія Рябека підкреслює, що до декларування зброї потрібно поставитися свідомо, а роз’яснення сприятимуть декларуванню зброї, посиленню контролю і, як наслідок, зменшенню фактів придбання чи збуту зброї на “чорному ринку”.

“Мені б хотілося, щоб завдяки цьому закону держава отримала контроль над обігом зброї і над її зберіганням. Щоб людина розуміла, що зберігати зброю потрібно в рамках чинного законодавства. На мою думку, нічого не заважає державі зробити такий контроль, а громадянам – продемонструвати свідоме ставлення до зброї”, – підкреслює вона.

Адвокатка відмічає, що громадяни України, на жаль, фактично не обізнані з правилами зберігання зброї.

“Є чіткі норми зберігання зброї: в спеціальних шафах, сейфах, ключ від сейфу має знаходитися безпосередньо у власника, в місці, яке недоступне ані членам родини, ані стороннім особам. Це відповідальна історія. Треба думати про безпеку своєї родини. Особливо, це стосується дітей, які сприймають зброю як іграшку”, – каже Рябека.

Адвокат Олег Леонтьєв вважає логічними законодавчі рішення щодо декларування вогнепальної зброї цивільними особами:

“Це правильний і потрібний закон. Його давно вже мали б прийняти. Цивільні, які живуть на територіях, наближених до зони ведення бойових дій, отримали доступ до зброї, хочуть використати цю зброю для свого захисту, але не можуть, тому що формально вони мають віддати поліції зброю відразу після того, як знайшли її”

При цьому Леонтьєв розділяє думку своєї колеги щодо відсутності у українців належної культури зберігання зброї: – Людям треба роз’яснювати, ще зброя – це величезна відповідальність, нагадувати про порядок її зберігання.

Значного оптимізму щодо правосвідомості українців в декларуванні зброї Леонтьєв не виказує, але сподівається, що певна частина людей все ж таки зробить це, аби уникнути кримінальної відповідальності.

“Реальна картина кількості зброї на руках у українців навряд чи буде у держави, але приблизна – так. Вона дасть розуміння тенденцій”, – вважає адвокат.

Комунікаційна кампанія здійснюється в межах позабюджетного проєкту Секретаріату ОБСЄ «Підтримка зміцнення потенціалу державних органів влади України у запобіганні та боротьбі з незаконним обігом зброї, боєприпасів та вибухових речовин в усіх його проявах», що фінансується Європейським Союзом, Фінляндією, Францією, Німеччиною, Нідерландами, Норвегією, Словаччиною і Польщею,  а також за підтримки Литви та Іспанії. Проєкт впроваджується у партнерстві з Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Державною прикордонною службою та Державною митною службою України.