Вийшла третя серія аудіофільму «Гроші на смітник», в якій йдеться про «нагріті» кошти на бульдозері та плівці

Третя частина аудіофільму активіста Тараса Сватка з Володимира-Волинського, яка стосується «особливостей» будівництва нового сміттєзвалища вийшла у ніч напередодні виборів.

Новою частиною Сватко поділився у фейсбуці.

Нагадаємо, раніше активіст з Володимира анонсував багатосерійне розслідування з аудіодоказами щодо сміттєзвалища та назвав смерть Козичка «загибеллю»

Сватко зазначає, що аудіофайли йому передав уже покійний директор КП «Полігон» Олександр Козичко з проханням опублікувати, якщо з ним щось трапиться. 

“В даній частині фігурує персонаж Славік, який є директором ТОВ “Гафса”. Цікавим є те, що по документам субпідрядником є ПВКФ “Фіалка”, але насправді ніяких “Фіалок” там не було. Всі роботи виконував Славік. Славік своєї техніки не мав, а тому, наймав її за готівку в різних людей, як у Володимирі, так і в Нововолинську.

Ну і в цього ж Славіка ТОВ “Комфорт-Еко” придбало той злощасний бульдозер, який потім передало на КП “Полігон”. І того, маємо дві фірми-прокладки, через які прокатали гроші, і частина з яких пішла на Київ.

В цій частині детально описується закуплений бульдозер, та вартість плівки і її фактична відсутність. Так само тут обговорюються завищенні об”єми виритого котловану і багато іншого”, – йдеться в дописі Сватка.

Події відбуваються на КП “Полігон”:

Грицай: Ви тоє пісьмо підписували чи нє?
Козичко: Якоє? Шо там?
Грицай: Замість шести чи семи кубов написали аж 39 тисяч. З семи тисяч – 39 тисяч.
Ігор: Немножко не так. Ну от покажіть. Дмитрович, ну обьясняю в чьом ситуация.
Козичко: Покажіть-но тоє пісьмо.
Ігор: Всьо в рамках діючого законодавства. Подали предложение следующего плана. Чтоб углубить карьер на 0,5 метров… Это первое.
Грицай: Ви углубили його?
Ігор: Будем углублять.
Грицай: Тут має бути 6, тут має бути 6. Ми так пока домовлялися.
Славік: Ви ж не підписуєте, то ж сирець.
Грицай: Це проходить, це проходить, це проходить. Ого… Тут черезщур… Кароче так… То всьо ліпа, зараз будем щитати.
Ігор: Говорили, единственное, что внесли изминения в проект, в этих 11…
Козичко: Ты, наверное, не врубаешся. Та мне ты вноси сколько хочеш.
Ігор: Мы Вам письмо прислали.
Козичко: Слушай меня. Это письмо, а это есть кошторыс, который вы сегодня утверждаете. Экспертизу…
Ігор: Да.

Козичко: Я его в глаза не вижу. Где вы, шо вы поменяли…Понимаешь, я не вижу этого.

Ігор: Вы верите, что мы и сейчас там меняем вместе с этими экспертами? Не трогая объемы…Не касаясь расценок на работы…
Козичко:Я никому не верю, чтоб ты знал. Я когда увижу глазами, тогда скажу.
Грицай: Тут в вас розценки майже в два рази більші. Десять метрів дамби ти зробив замість 22-ох. Розумієш? В нього нема ні кроків, ні рулетки, ні файтака, щоб поміряти.
Славік: В кого?
Грицай: В тебе.
Славік: Файтака? Рулетки? А дамба має йти з внутрішньої сторони чи…?
Грицай: З внутрішньої. А ти шо, теперішній чи шо? То, шо тут повинно бути, отут на сміттєзвалищі, то краще, ніж біля міської ради, такий благоустрій має бути. Ото тут, що заложено. Там в Вас в Києві є лазєйка.
Козичко: Та є в мене там…
Грицай: Хай експерт оцінить, напише і заробиш на тому бульдозері, чоловіче…
Козичко: І не будемо парити мозги, правда?
Грицай: Канєшно.
Козичко: По моєму, ви йшли на тендер, а не я , правда?! І ви розвернули той кошторис, він вас устраював. Які проблєми? Кому ти пред’являєш?
Ігор: – Так он и сейчас устраивает.
Козичко: Ну от зараз… От ми за свої бабки робите… Славік… Ну твій шеф йшов на той тендер? Йшов. Єслі б він не хотів, він ну не йшов би, понімаєш?
Славік: То треба яйця відірвати…
Козичко: Славік, мене воно не цікавило, як вони робили і шо вони робили. Вони зробили, суму забили, ми її два роки держали. Тендер об’явили раз, тендер другий раз, тендер третій раз…Ну подумаєш, закрив би ще той тендер.

Козичко: Я в шокє.
Омельчук: Чого?
Козичко: Я з того ремонта не вилізу. Вже мій тракторист… Його подкидує… Єслі він, бля…, єба…ніка роззяве, ху…во буде мені, вам, ну всім, бля… Понімаєте? Куча металолому, купляне за рубль, продане за мільйон сто. Ви трохи думайте, що чвориться. Я зараз, бля, не даю ради тоє всьо збирати. Сьогодні вон знову получив – 2 400 (гривень) карбюратор. Мотор, бля…, масло викидає в вихлопную трубу. Прокладки всі на моторі течуть, аж гай шумить бля…. Гусениці…
Омельчук: Давайте так. З Вашого дозволу. Славік мені сказав, що він домовився, що він оплачує ці ремонти.
Козичко: Нех…я він не оплачує. Пока. Пока він не оплачує. Тоє, що він оставив… Воно копейки тиї витряхаються. То, що перший раз оставив, всьо нах…р пішло, я йому дав той спісок. Тепер другий… Ви тут не куріть, бо в мене в кабінеті ніхто не курить.
Омельчук: А це такі, шо …
Козичко: То пох…р вєніки. То не конюшня. Ето раз. По друге. Зараз випригнули гусєніци. Ми думали, ми зробим натяжку гусєніц. Правая сторона натягнулась, лєвая – до упора, всьо, тягнути дальше нема куда. Провіс. Він їхати не може, його щьолкає по зуб’ях…
Омельчук: І що треба робити?
Козичко: Міняти гусєніци.
Омельчук: – А скільки то грошей?
Козичко: За гусєніци просять сьогодні 70 тисяч. 50 стоять 75-ки в вас в Ровно. За такого просять 170 тисяч. Я в шокє, бля… Ми вже хотіли вирізати башмака. Воно нічого не дає, бо ми помішаєм звенья. Помішає звенья – трактор буде йти боком. Ну то ше пів ето… Я вже свому тракторісту кажу: їдь, пока їде, тільки слідкуй. Він ллє-ллє тоє масло бля… Кажу, аби мотор не застукав. Я не можу поставити, місяць як трактор получити і зараз поставити його в ремонт. Та мене з’їдять з потрохами, бля… Мільйон сто… Такий трактор максимум… Питав: Славік, трактор послє капіталки? Да, послє капіталки, всьо робило… В оконцовке звонить до того хер…, де він там брав, він даже руки туда не прикладував, тільки покрашений трактор. Рук даже не прикладував.
Омельчук: Ми з вами заручники ситуації…
Козичко: Саме більше в тій ситуації – я. Бо з мене весь буде спрос. Я замовник в такій ситуації. Зараз Ви бачите, що робиться? Вони не човпуть нікого бля…, не подрядників, нікого… А вони човпуть замовників. Витряхають, нє взірая на чини і ранги, бля… Я не можу сьогодні засвітити того трактора… Такі суми на ремонт… Скажуть, ти куда, бля… Саме, що інтєрєсно було. Мені треба було його тормознути. Але він так хитро зробив, трайлєра загнав – всьо, я поїхав, я не маю часу, бля… Ну єлі завели його з горем пополам на тому трайлєрі. З’їхали, нагорнули землі, з’їхали. Але, бля…, дивлюся, – гусєніца отако провисає… Кажу: Семен, шось то не то, бля… Ну, попробуєм натягнути. Подивились на вінта, вроді є натяжка ше. Натягнули до отвала – один хе… гусєніца провисає. Втулки в гусєніцах розбитиє всі.
Омельчук: Я зрозумів… А якщо цю здать на ремонт, чи не піде?
Козичко: То мені треба роззувати трактора і чекати я не знаю скільки… Місяць, півтора… Я що скажу, що в мене трактор стоїть? Я сказав, що в мене трактор вже в роботі. Він в роботі навіть. Трохи від там создає, що він там совається.
Омельчук: А ремонт двигуна скільки буде коштувати?
Козичко: Дохє…а. 84 тисячі треба на сцеплєніє, на поршнєвую. Я йому показував. Поршнєвую я вже заказав. Сцеплєніє я вже заказав. Має от підійти. Сьогодні прийшов тільки карбюратор. От така пізд…лька – 2 400. Ото ваше пісьмо. А то тиї пльонки… Я вже не кажу, що на тих пльонках наварили лімон. Мільйон рівно наварили. Бо тая пльонка… Ото її рознічная ціна, єслі її оптом брати… Вот ви мені її поставили… З шипами, зі всім… Подивіться ціну. Ето рознічная, а оптом ще дешевше. Скільки хочеш її… Ну пльонка щоб сьогодні стоїла два мільйони з лишнім… Ето кошмар… І такая же самая пльонка для полігона. Вєздє написано – для полігонов.
Омельчук: Олександр Іванович, вона для полігона. Ситуація слідуюча. Там реально не та пльонка лежить. І тоді, щоб закрити всі гроші, взяли всьо, що було на складах. Реально її зараз треба поміняти. Приїде та пльонка, яка лежить в проекті.
Козичко: Вона отая вот лежить. Я піднімав всі кошториси.
Омельчук: Нє…
Козичко: Отая вот, я спеціально зривав з неї бірки. Вот вона.
Омельчук: Нет, ну правильно, ну…
Козичко: Запроектована отая марка і тая пльонка. Ну я Вам реально кажу картіну. Пльонка отая даже по оптовим ценам, ну вона в вас мільйон з лишнім. Ви забили два мільйони з копійками… Люді, ви чьото думайте головой. Тут він, бля…, на тракторі наїб…в, нахе… – не знаю, на тисяч 500-600. Ето мінімально. Понімаєте? Бо я Вам кажу, що людина до трактора не прикасалась. Покрасили і на тому всьо. А остальноє – трава не расті… Тепер з пльонкою я Вам кажу… Ну як вже накрутили той мільйон лишній, то серйозно. То не 100 тисяч і не 200, а мільйон получається накрутки.
Омельчук: Питань у Вас зараз по цьому полігону не буде. Потому шо я Вам розказую, яка ситуація. Київ своє получив. Я через себе пропускав тільки гроші.
Козичко: Ви мені тоє кажете? Я тоє всьо поняв давним-давно. Як там збіговище було в того заступника. Він так себе круто…Він так вольготно… Да я плєвал, да я на вас наїду, да я там зроблю… Нех…я ти мені, парєнь, не зробиш. Понімаєте? Єслі на то пішло. Я знаю, що Ви не при ділах. Просто через Вас прокатали.
Омельчук: Да.
Козичко: Але крайній в тій прокаткє – я.
Омельчук: Ми будем двоє Вами. Це мене не радує, бо я бумажки підписував.
Козичко: Але суть не в тому. Суть в тому, що на каждом шагу… І Славік ото приїжджав… Ну, я кажу, Славік, я всьо понімаю… Ну, оставив ти тих пару копеєк… Бо то пару копеєк… Славік, то треба зробити, то треба, то… Та ну, та ну… Ну, Славік, я ж тебе питав як людину – з капіталки? Да – з капіталки.
Омельчук: Давайте якось вийдем з ситуації, щоб не дуже так больно все це було…
Козичко: Воно єслі так от взяти… Ремонт мотора і гусєніци викручується десь в 150 тисяч.
Омельчук: А скільки Славік лишив Вам?
Козичко: 27 чи 29, я не пам”ятаю. Перший раз ото шо він… То всьо закрили мєлочьовки.
Омельчук: Сотню дав. Тоєсть не вистачає 50 тисяч?
Козичко: 50 з копєйками. Воно получається 156… Ну мать його… 150.
Омельчук: Дивіться, я буду говорити з ними так. Якщо в них зараз немає грошей… Зараз 50-ку Вам підвезу, щоб не було проблем.
Козичко: Я Вам що кажу… Мені вже сказали, що той бульдозер в предєлах 150-200 тисяч.
Омельчук: Нє, то хай не пиз…ть.
Козичко: 450 тисяч, щоб Ви знали… Зараз з Вами їдем… Будем їхати годин 14…І ми забираєм в людини з капіталки… 450 тисяч…Мені вже шось от того стало хер…во. Понімаєте?
Омельчук: Ще будуть робить, ще відіб”єте.
Козичко: Ще в мене такого не було. Я Вам чесно кажу.
Омельчук: Я вірю. Чесно, я працював в таких схемах. Я працював як: я приймав гроші, заключав договір субпідряду, брав собі 2,5% генпідрядних і бля… законно гроші приходили, ми ложили трьохсторонній акт.

Сватко оприлюднив першу серію аудіофільму про маніпуляції з коштами під час будівництва сміттєзвалища у Володимирі

Активіст з Володимира оприлюднив другу серію аудіофільму «Гроші на смітник»