159 річницю перепоховання праху Кобзаря відзначили у Володимирі-Волинському

22-го травня 2020 року Україна відзначає 159-ту річницю з дня перепоховання праху Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі у Каневі.

З нагоди цієї дати поклали квіти до підніжжя пам’ятника Кобзареві, що у парку “Слов’янський”, – йдеться на офіційному сайті Володимира-Волинського.

Зазвичай, у цей день у Володимирі проходить ряд традиційних урочистостей, в яких бере участь чимало мешканцв міста. Однак, цьогоріч, у зв’язку із запровадженим карантином, з метою недопущення поширення коронавірусної інфекції заходи відбулися в обмеженому форматі та з дотриманням карантинних вимог.

Довідково:  

Помер 47-річний український поет у Санкт-Петербурзі, там його спочатку і поховали. Але і друзі Тараса Григоровича, і численні шанувальники його творчості знали про палке бажання поета бути похованим згідно з його «Заповітом», написаним ще в 1845 році, на рідній землі – «Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій…».

Після того, як п’ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу в квітні того ж року, було перевезено в Україну й перепоховано на Чернечій горі біля Канева. Труну спочатку привезли до Києва, де з небіжчиком могли попрощатися усі охочі (особливо багато було тоді молоді).

З Києва 20 травня 1861 року останки Кобзаря на пароплаві “Кременчук” перевезли до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі, а 22 травня, після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.