Волинські священники розповіли, хто важливіший: Святий Миколай чи Дід Мороз

Із наближенням новорічних свят усі починають вірити у казку. Діти стають по-особливому чемними, адже очікують подарунків від Святого Миколая. Через десять днів шукають під ялинкою подарунки, які має принести Дід Мороз.

Багато хто вважає, що Святий Миколай і Дід Мороз ‒ ідентичні персонажі та символи зимових свят. Однак останніми роками виникає багато суперечок, щоб не використовувати радянський символ Діда Мороза у святкових заходах, а залишити лише Миколая Чудотворця. Напередодні новорічних свят Волинські Новини вирішили довідатися правду про Діда Мороза та чи можна його вважати альтернативою Святому Миколаю.

Митрополит Луцький і Волинський ПЦУ Михаїл:

«Наше свято ‒ це день Святого Миколая. А Дід Мороз ‒ вигаданий літературний персонаж радянського періоду, завданням якого було замінити Святого Миколая, який був у червоному одязі. Тому замість штанів Дідові Морозу додали халат і молоденьку дівчину, щоб йому було не нудно. Дивні персонажі ‒ дід без баби, внучка, у якої нема батьків. Придумали, що він ніби живе в Лапландії, ходить зимовим лісом, до дітей приїздить на санчатах. Хоча зо кордоном нема таких персонажів. Там подарунки приносить Санта Клаус, тобто Святий Миколай. Або просто Санта, Святий.

Нині є традиція, коли діти пишуть листа Святому Миколаю. Це така собі гра. Я не вважаю, що все написане треба здійснювати. Лише те, що дитині на благо і не зіпсує її. Подарунок не має затуманювати людині свято своєю вартістю. Подарунок – це увага, він не має бути дорогим. Інакше буде вся увага на подарунок, а не на свято, до якого він приурочений. Це знак любові до людини, який виражається в якійсь матеріальній речі. Я не кажу, скільки він має вартувати, це кожен вирішує в міру своїх можливостей.

Я виховувався в двох культурах – релігійній, яка панувала у сім‘ї, і в світській, яка була у школі. В Діда Мороза ми перестали вірити, коли його зображала перша вчителька і в неї впав халат. Ми побачили, хто перед нами, і ця ілюзія швидко розвіялася на десять років наперед. Снігуронькою була моя однокласниця. Хоча і мені доводилося у восьмому класі грати роль Діда Мороза. Мені клеїли бороду і я дурив молодших школярів, роздавав подарунки.

Особисто мені батьки робили на свята достатньо практичні подарунки. Тричі на рік – на Різдво, Великдень і на Миколая – я отримував нові чоботи, костюм та інші потрібні речі. Мама казала: «За те, що ти чемно поводився, Святий Миколай казав тобі це передати». У час тотальних дефіцитів хороша річ сприймалася як зараз нова модель смартфона. Сьогодні ж часто дарують речі баловства».

Митрофорний протоієрей Роман Бегей, прессекретар Луцького екзархату УГКЦ:

«Я виховувався у християнській родині і з дитинства знав про Святого Миколая як персонажа і особистість, яка має місце в християнському світі. З Дідом Морозом зустрівся у школі, для мене це був дивний персонаж. Він раз на рік приносив подарунки на новорічну ялинку. Але жодних підстав вірити в нього я не мав.

Миколай – це доброта, чистота, святість, особистість, прив‘язана до історії. Це добрий приклад милосердя і щедрості нашого Отця Небесного не лише для дітей, а й для дорослих».

Олександр Самрук, працівник пресслужби ВОБФ «Переображення»:

«Дід Мороз ‒ українізований пострадянський персонаж. Це казковий герой, не завжди позитивний. На відміну від нього, Святий Миколай ‒ добротворець, благодійник. Це реальний історичний персонаж, який жив і допомагав людям».

Павло Хом‘як, настоятель кафедрального костелу Святих апостолів Петра і Павла у Луцьку:

«Святий Миколай є історична постать. Дід Мороз ‒ прототип Святого Миколая в радянський час. Для багатьох людей, які жили в СРСР, новорічне свято асоціювалося з казковим Дідом Морозом. Пригадайте мультики: він рятував дітей, приносив подарунки і святковий настрій, перемагав зло. І багато людей закарбували у пам’яті цей образ. Не так швидко можна його витіснити. Хоча знаю колективи, які святкують новорічні корпоративи без Діда Мороза.

У Європі є Санта Клаус, тобто Святий Миколай. Він розпочинає вервицю зимових свят. Моє дитинство припало на період СРСР і до мене приходив Дід Мороз. Тому тепер я хочу бути Миколаєм для наших дітей».

Протоієрей Володимир Мацур, прессекретар Володимир-Волинської єпархії УПЦ, кандидат богослів’я:

«Святий Миколай ‒ це реальна особа, яка жила в IV столітті, канонізований у католиків та православних християн. До нього ставляться із повагою, благочестям. Він вів побожне життя, мав усі християнські чесноти і милосердя. Дід Мороз ‒ вигадана особа, яка увійшла в практику у 30-х роках ХХ століття. СРСР пропагував антицерковний світогляд і запровадив Діда Мороза. Це деякою мірою язичницький символ холоду, демонічної сили і зла. Це заміна божественного язичницькою фігурою.

Нині суспільство повертається до коренів духовної культури. Святий Миколай показав приклад милосердя під час земного життя. Це була освічена людина, він захищав православну віру. Це зразок у вірі, терпеливості, смиренні, любові. Хто святкує і звертається з молитвами до цього угодника Божого, багато чого вжитті досягає».