Валерій Терлецький, дід хлопців, яких засудили за вбивство 16-річної дівчини з Нововолинська Катерини Литкіної, звернувся з позовом до суду про визнання їх такими, що втратили право користування його житловим будинком. 18-го жовтня у Нововолинському міському суді відбулося підготовче засідання у справі.

Нагадаємо, 28-го березня Ковельський міськрайонний суд виніс вирок Максиму Терлецькому та Назару Статочнюку у справі вбивства неповнолітньої мешканки Нововолинська Катерини Литкіної, яке було скоєне у ніч з 1-го на 2-ге серпня 2016-го року.

Суд задовольнив і цивільний позов у справі про стягнення майнової шкоди, а також моральної у сумі 2 мільйони гривень на користь матері вбитої дівчини Вікторії Литкіної та 2 мільйони – батька Сергія Литкіна.

Вирок не набрав законної сили, бо захисниками засуджених була подана апеляція. 28-го листопада справа буде розглянута Апеляційним судом Рівненської області. Тим часом вбивці перебувають у СІЗО в Маневицькій колонії.

Дід вбивць Валерій Терлецький хоче через суд позбавити права на користування його житловим будинком онуків, де вони мали б бути зареєстровані, якби не таємничі обставини, які стали відомі під час підготовчого засідання за цивільним позовом у Нововолинському міському суді.

На засідання з’явився сам позивач, однак не прийшов представник – адвокат Віктор Шостак. Відповідачами по справі є Терлецький та Статочнюк. Суд надіслав до Маневицької колонії лист, в якому повідомлено про цивільний позов та надано можливість подати заперечення, які не надійшли.

На засіданні були батько жорстоко вбитої дівчини та бабуся Ольга Литкіна. Підтримати родину прийшов і помічник нардепа Ігоря Гузя Андрій Бокоч.

Сергій Литкін подав заяву про залучення його до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, подавши відповідну заяву у день підготовчого засідання, 17-го жовтня.

“Предметом позовних вимог в цому провадженні є позбавлення права користування житловим будинком відповідачів Терлецького та Статочнюка. Одночасно Рівненським апеляційний судом слухається кримінальне провадження про їх обвинувачення . У вказаному проваджені вони визнані цивільними відповідачами, а я – цивільним позивачем. За вироком суду Ковельського міськрайонного суду задоволений мій цивільний позов до обвинувачених про стягнення спричинених злочином матеріальної та моральної шкоди. Вирок не набрав законної сили і беручи до уваги вірогідність такого набрання, відшкодування шкоди може звестися нанівець”, – йдеться в заяві.

Суд задовольнив клопотання батька Катерини Литкіної, зазначивши, що обставини можуть вплинути на його права. Хоч позивач був проти, не обґрунтувавши заперечень.

«Це не цирк, я нікого не запрошував»

Валерій Терлецький, який хоче позбавити онуків права на користування житлом на вулиці Льва Толстого, під час судового засідання заявив, що не хоче, щоб у залі були присутні інші особи.

“Я проти. Це не є цирк, це моя особиста справа. Я нікого не запрошував”, – зазначив позивач.

Суддя Андрій Василюк, який розглядає справу, зазначив, що погоджується в одному – це не цирк, це суд.

“Не цирк, це – суд. У нас відкрите судове засідання, на якому мають право бути присутні будь-хто, навіть людина з вулиці”, – зазначив Василюк

Із матеріалів справи відомо, що власником житлового приміщення, щодо якого розглядається позов, є Валерій Терлецький на підставі договору дарування від 30-го січня 1990 року. Суддя зауважив, що так як пройшло багато часу, потрібно через Нововолинське Бюро технічної інвентаризації підтвердити право власності, про що судом буде надіслано запит.

Проживає Валерій Терлецький зараз в селі Осмиловичі Іваничівського району. Туди ж пропонує приписати онуків Терлецького та Статочнюка, про що заявляє в позові.

Вбивці Катерини Литкіної за офіційним запитом суду не зареєстровані на території Волинської області

У своєму позові Валерій Терлецький заявив, що Статочнюк та Терлецький не є членами його сім’ї. А Терлецький постійно проживав з матір’ю в Словенії і був приписаний в будинку на Льва Толстого лише щоб виготовити документи для прийняття громадянства Словенії. Вказує, що при бажанні відповідачів, може приписати їх в будинок у селі Осмиловичі.

Під час підготовчого судового засідання суддя зазначив, що були надіслані запити в нововолинський ЦНАП та підрозділ УДМС у Волинській області, щоб отримати відомості про місце реєстрації Терлецького та Статочнюка.

На запит суду надійшла відповідь, що в реєстрі територіальної громади Нововолинська відомості відсутні. Згідно з даними, що містяться в картотеці реєстраційного обліку управління Державної міграційної служби у Волинській області – зареєстровані чи зняті з реєстрації не значаться.

Чому не має даних про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання щодо вбивць Катерини Литкіної і де вони зареєстровані, чим закінчиться ця справа, та який вирок винесе апеляційний суд – дізнаємося згодом .

Судовий розгляд справи по суті щодо визнання Терлецького та Статочнюка такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, призначили на 16-те грудня.

Рідні Катерини Литкіної вже четвертий рік живуть від суду до суду, щоразу проживаючи трагічні події. А остаточний вирок вбивцям так і не винесений…

11-го серпня 2016-го року близько 21 години у Нововолинську на териконі шахти №3 знайдено тіло 16-річної Каті Литкіної. Після десятиденних пошуків зниклої доньки (із залученням поліції) батько знайшов її мертвою. У дівчини була розбита голова, обличчя понівечене та прикрите волоссям. Підозри впали на знайомих хлопців Каті, двоюрідних братів. У вечір, коли зникла, виходила віддати одному з них диск та малюнки. Обоє після вбивства залишили країну. Один із них проживає в Словенії, тому поспішив додому. Інший виїхав за кордон, проте невдовзі повернувся. Підозрюваних затримали. В молодшого – Назара Статочнюка – знайшли флешку Катерини Литкіної, яка зникла з її телефону. Комп’ютерна експертиза показала, що напередодні вбивства він неодноразово переглядав фрагмент фільму “Безславні виродки” із розбиттям голови. У Ковельському міськрайонному суді відтворили відео слідчого експерименту за участю обвинуваченого у вбивстві Максима Терлецького, який розповів, що вбивство скоїв його брат, а він допоміг перенести тіло. Його показання містили розбіжності з показаннями свідків, що врахував суд при ухваленні вироку.
Захисники засуджених подали апеляційну скаргу на вирок, тож він досі не набрав законної сили.