На урочистостях з нагоди Дня Незалежності в Нововолинську порушили закон про мову?

24-го серпня з нагоди Дня Незалежності в Нововолинську пройшли урочистості. Дивним журналістам БУГу видався той факт, що на сцені перед глядачами виступили представники делегацій з шістьох країн, але для зрозумілості сказаного не було організовано синхронного чи послідовного перекладу.

Після святкової ходи у вишиванках, біля Палацу культури на спеціально встановленій для святкувань сцені міський голова привітав усіх зі святом, вручив подяки матерям загиблих Героїв.

Після вітального слова міського голови Нововолинська Віктора Сапожнікова, який, як і зазвичай, читав текст з папірця, до слова запросили представників делегацій.

До Нововолинська прибуло шість делегацій. З партнерських міст – побратимів завітали: з міст Барановичі (Білорусь), Кельме (Литва), Стропков (Словаччина),  Біліна (Чехія) та з двох польських міст – гміни Ярачево та Білгорая.

Вітальні слова вони говорили на своїй рідній мові, проте зміст сказаного зрозуміти було важко, оскільки не було забезпечено перекладу.

Організатор повинен був забезпечити синхронний або послідовний переклад культурних та публічних заходів, чого вимагає закон про мову, який вступив у дію нещодавно.

Те, що говорили польською мовою, частина присутніх змогла зрозуміти через те, що Нововолинськ знаходиться у прикордонному регіоні. Слова представників з інших країн, мабуть, мало хто зрозумів.

Інтернет-видання “БУГ” отримало коментар від мера міста з приводу виступу іноземних делегацій. За словами міського голови, іноземці привітали містян зі святами на їхній рідній мові без перекладу, бо це було виправдано творчим задумом.

“Це були короткі виступи. Думаю, всі все зрозуміли. Литовців, а це для нас важка мова, просив виступити саме литовською мовою, своєю рідною мовою. Литва показала Україні в свій час, як треба боротися за незалежність, тому попросив виступили литовською тільки коротенько і всі все зрозуміють”, – зазначив Сапожніков.

Якщо у вас виникло запитання з приводу квіткового мікрофону, слідкуйте за інтернет-виданням «БУГ». Готуємо для вас випуск «святкового мікрофону».

Згідно із статтею 23 ЗУ “Про мову”, мовою проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів є державна мова. Застосування інших мов під час таких заходів дозволяється, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу, а також у випадках, визначених законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України. Положення цієї частини не поширюються на застосування мов під час виконання та/або відтворення пісень, інших музичних творів з текстом, фонограм.

Супровід (конферанс) культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів в Україні здійснюється державною мовою. У разі якщо супровід (конферанс) здійснює особа, яка не володіє державною мовою, організатор забезпечує синхронний або послідовний переклад такого виступу державною мовою. Особливості супроводу (конферансу) культурно-мистецьких та видовищних заходів в Україні, що проводяться на виконання міжнародних зобов’язань перед Європейською мовною спілкою, визначаються домовленістю сторін. Законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України можуть встановлюватися особливості використання мов корінних народів, національних меншин України під час супроводу (конферансу) культурних заходів, організованих відповідною меншиною.

Відповідно до статті 39 цього ж закону, мовою публічних заходів є державна мова, якщо інше не встановлено цим Законом.

Публічними заходами для цілей цього Закону є, зокрема, збори, конференції, мітинги, виставки, навчальні курси, семінари, тренінги, дискусії, форуми, інші заходи, доступні або відкриті для учасників таких заходів вільно чи за запрошенням, за плату чи безоплатно, постійно, періодично, одноразово або час від часу, що організовуються повністю або частково органами державної влади, органами місцевого самоврядування, державними установами, організаціями, а також суб’єктами господарювання, власниками (засновниками, учасниками, акціонерами) яких є держава або територіальна громада незалежно від частки цієї власності.

У разі застосування під час публічного заходу іншої мови, ніж державна, його організатор зобов’язаний забезпечити синхронний або послідовний переклад державною мовою, якщо цього вимагає хоча б один учасник публічного заходу.