Чудодійні властивості кіноа, чіа та годжі: міф чи правда?

Суперфуди – корисні та поживні продукти. Модними вони стали не так давно. В інтернеті можна знайти величезні списки суперпродуктів, часом по 100 пунктів. Та чи є в них якась суперсила?

Розбираємося в темі разом із дієтологами Ольгою Пряхіною та Олегом Швецем, – пише Українська правда.

Чому ми купуємо суперфуд?

Культура здорового харчування в Україні досить низька, вважає дієтологиня Ольга Пряхіна.

– Культуру треба розвивати ще з дитячого садочку, викладати у школах, обговорювати вдома, – переконана експертка.

Натомість, правилам здорового харчування нас вчать телеекрани, стрічки Instagram і білборди на вулиці. До них ми прислухаємося частіше, ніж до потреб власного організму.

Ми стаємо заручниками гучних гасел та яскравих картинок. Ось тут впливовий блогер чи відома супермодель запевняє, що їсти гречку – не модно, а запорука стрункої фігури – детокс-дієта.

далі маркетингові прийоми, красиві слова, впізнаване обличчя – і справу зроблено: ми під впливом тренду. А думки про те, що це корисно та здорово, тільки посилюють бажання спробувати.

У цій ситуації у виграші блогер, магазин, виробник, але тільки не наш шлунок, переконують дієтологи.

Директор асоціації дієтологів України Олег Швець запевняє: легендарний смузі – всього-на-всього звичайна фруктоза з водою.

– Окрім розрекламованої назви, жодного відношення до здорового способу життя напій не має. Значно краще з’їсти ціле яблуко чи салат, – констатує дієтолог.

Ольга Пряхіна підтверджує пораду колеги, адже у такому випадку ми отримуємо клітковину, необхідну для процесів травлення.

Це не означає, що суперфуду потрібно уникати зовсім.

Можливо, десь у дорозі таки зручніше випити смузі, аніж гризти цілу моркву.

Проте за можливості краще обрати другий варіант – це корисніше, хоч і не так модно.

Для чого ми переплачуємо за суперфуд?

Формула розрахунку ціни на товар з категорії суперфудів виглядає так: собівартість + вартість транспортування + хайп.

Це не жарти – часто напис “еко/біо/органік” додає відразу 30% до вартості продукту.

– Продукти із зеленою наліпкою мали б коштувати більше через те, що їх вирощують і виготовляють без хімікатів, пестицидів та інших шкідливих елементів, – зазначає Ольга Пряхіна. – Це зменшує врожайність, отже, підвищує ціну.

Усі товари, що претендують на звання “супер-еко-біо-органік-фуд”, повинні мати сертифікат, який підтверджує екологічність виробництва.

Утім, під час власного дослідження у Львові жоден сертифікат виробника органічної продукції знайти не вдалося.

Продавці надавали документи про строк придатності та загальний опис товару, а на прохання показати потрібний сертифікат однаково знизували плечима.

Жодні красиві слова без документального підтвердження не можуть гарантувати стовідсоткову користь і поживність.

Однак можуть бути причиною того, що продукт коштуватиме на третину дорожче.

Суперфуд – місцевий чи заморський?

То що ж, відмовитися від заморських суперфудів і купувати тільки місцеву “простоїжу”?

Замість заморських манго, маракуйї і кумквату – місцеві яблука, груші і сливи?

Існує теорія, що для нашого організму корисніше їсти місцеві продукти, а не привезені з-за океану.

Але це ніяк не обґрунтовано науково, каже Олег Швець:

– Якщо одна людина буде їсти виключно імпортні фрукти, а інша – лише вирощені у власному саду, ризик захворювань у обох буде однаковий. Найгірше – це не їсти фрукти взагалі.

Споживання екзотичних продуктів не шкодить нашому здоров’ю, але їхнє вирощування може зашкодити цілій державі.

Така ситуація, наприклад, склалася у Болівії та Перу, які виготовляють 99% світових запасів кіноа.

Через глобальну популярність попит на крупу перевищує пропозицію.

Це призвело до росту цін на продукт: він став розкішшю для латиноамериканців.

Раніше ця сільськогосподарська культура була основним продуктом харчування – зараз її вирощують виключно для експорту.

Проте цей факт залишиться невідомим – бо реклама про нього не розкаже.

Супервисновок

Дієтологи вважають, що кіноа, ягоди годжі, насіння чіа, спіруліна та сік агави – звичайна їжа, не наділена жодними магічними властивостями.

А от справжні суперфуди ми маємо шанс їсти щодня, без додаткових витрат і пошуків магічних написів “біо/еко/органік”.

Більшість із них ми споживаємо з дитинства. Це – звичайні овочі, фрукти, цільні злаки, бобові, насіння та горіхи.

І хоч вони не мають привабливих екзотичних назв, саме в них міститься найбільше необхідних людському організму поживних речовин.

І, головне, стверджує Олег Швець, ці продукти допомагають добре почуватися і навіть боротися з ризиками небезпечних захворювань.

Але що ж робити, якщо таки дуже хочеться модного суперфуду?

Заборон немає. Є бажання додати популярної їжі в раціон – не проблема.

Готові переплатити за красиву назву? Право кожного.

Головне – усвідомлювати просту річ: від такої їжі спокійно можна відмовитися без жодного ризику для здоров’я.

А поки наука намагається довести суперкористь суперфудів, дієтологи рекомендують збалансоване та різноманітне харчування, боротьбу з лінощами та любов до себе.