Ось і все! InvictusGames 2018 завершилися! Я лиш навчилася засинати тут вночі, а вже потрібно повертатися
27-го жовтня була церемонія закриття, як на мене, набагато грандіозніша за попередню. Наша збірна виглядала на фоні інших трохи напруженою. Ще б пак, основний месидж з яким нас випроваджали – медалі, щоб не менше ніж минулого року!) Ми їх звісно веземо, але Invictus насправді не про це …
В своїй промові принц Гаррі сказав, що Invictus – це родина, це світове комюніті незламних воїнів нових воєн. Invictus – це про сім’ю, братерство і підтримку. Що найбільша наша сміливість – поширити свої історії, бо так ми допомагаємо іншим. Що нормально просити про допомогу і бути не таким як всі і це нормально теж. Що ми на цих Іграх доводимо, що неможливе може бути можливим! Він сказав enjoy!
Сподіваюсь, що через кілька років нашу вже майбутню збірну випроваджатимуть саме з такою настановою! Just enjoy! І впевнена їхні виступи з таким гаслом значно перевершать наші )
Для довідки: наступні змагання відбуватимуться в 2020 році в Нідерландах.
На неформальну вечірку сил вже не вистачило, але я таки обмінялася футболкою зі своєю улюбленицею на цих змаганнях з Австралії. Emilea Mysko – it was nice to meet You! ! You was excellent!!!
Єдине бажання по завершенні Ігор – відпочити. Десь в теплих краях, на зберезі моря чи океану. І так довго, щоб змити всю втому зібрану на шляху, починаючи з лютого…
Але це буде потім, зараз в мене тут є ще одна не завершена місія.
Тепер місія завершена повністю! Кенгуру покормлене, вомбат погладжений, фото з коалою зроблене!
Відправляюсь в Україну зі спокійною душею!
Хто має намір нас зустрічати, приходьте в аеропорт Бориспіль, 29.10 на 14:00
А щодо птахів: то сьогодні в серце мені несподівано запав казуар ) він взагалі не схожий на птаха. Скоріш суміш страуса, носорога та індика, але він так на мене дивився…. ну не втрималась я і повезу погляд його очей, як останній спогад про пташине царство DownUnder