На магазині берези, а в городі – риба: як живуть мешканці малолюдного села на Іваничівщині
У селі Іванів немає ні магазину, ані поштового відділення, сюди вже давно не їздить маршрутка. Перевізники відмовляються пускати автобуси в село, де живе 64 мешканці.
Населений пункт належить до Поромівської ОТГ Іваничівського району. Колись село носило назву Янів і подейкують, що у 1944-му році тут розміщувався штаб 1-го Білоруського фронту. Як розповідають мешканці, сьогодні в Іванові нараховується 22 двори.
На перший погляд, це забуте село, куди через бездоріжжя не ходять автобуси. Тутешні люди звикли до походів пішки. Недалеко знаходиться шахта «Бужанська», тому якщо потрібно до міста, ідуть «ловити» шахтний автобус.
«Останній раз маршрутка їздила роки 4 тому. Зараз сюди заїжджає лише шкільний автобус, забирає учнів на навчання. У селі є 10 дітей, а школярів – 6. Всього тут проживає 64 мешканців, пенсіонерів – 32, з них 2 інваліди.
Зупинка у нас є, а от маршрутки нема, бо ніхто не хоче сюди їздити. Буває, зимою як замете, то й шкільний не може в Іванів доїхати. Тоді наверх треба йти десь кілометр, на горбок, де шахтний їде», – розповідає Надія Негура.
Незважаючи на ситуацію, мешканці сподіваються, що матимуть сполучення зі світом. Піджартовують, що в Іванові бракує квадроцикла, бо якби таку техніку придбати на село, то можна було б і пенсію привезти, і ліки людям, і харчі.
«Було б добре, щоб 1 раз в місяць привозили пошту в село. Раніше з Поромова їздила поштальйонка, але що їй їздити так далеко, щей велосипедом… Тепер хтось з села їде по пенсію та розвозить пенсіонером. Я раз забирала 20 з чимось тисяч. А зимою як замете, то таку суму везти страшно. Хоч би раз в місяць машина приїхала та роздала пенсію на всіх», – говорить жінка.
Люди розповідають, що їм дошкуляє проблема підтоплення земель. Навесні, жартують, в городах окунів можна розводити, та скільки не зверталися з цим питанням в район, то вирішити його так і не вдалося.
«Як приїдемо в район, то часом питають: «Іванів? А де це?». Підтоплює нас уже близько 10-ти років, зверталися в Іваничі колишні депутати нашої сільради, і в область писали. Коли на шахті спускають воду, то на городах і в погребах плаває все. Сіножать заросла осокою. А вода забруднена з шахти тече, то дерева повисохали з того всього. Он стовб аж похилився. Так і ніхто нічого не вирішив, ніяких мір не приймає», – бідкаються мешканці.
На даху приміщення колишнього сільського магазину, який розвалюється, ростуть берези. Будівля, в яку років 15 тому все село сходилось святкувати Новий рік, стоїть пусткою. Та люди до останнього надіються, що колись у Іванові все буде як раніше, – тоді, коли тут вирувало життя.
