Як виконувач обов’язків генерального директора ДП “Волиньвугілля” був “дармоїдом”, а став Миколою Івановичем

4-го липня гірники шахти “Бужанська” розпочали акцію протесту та провели збори на ДП “Волиньвугілля”, пред’явивши виконувачу обов’язків генерального директора Миколі Пирогу ряд вимог, найперша серед яких – звільнити з держпідприємства “стару банду”.

Під “бандою” гірники розуміють 5-х працівників ДП “Волиньвугілля”: Сліпецького, Богдана, Борсука, Парфенюка, Хмельницького, яких “незалежники” зібралися “винести та викинути на смітник історії”.

Акція традиційно розпочалася з розвішування плакатів з вимогами повернути зароблені гроші та звільнити “дармоїдів” з держпідприємства. Від працівників журналісти “БУГу” дізналися, що шахта працює: частина гірників протестує, інша – на роботі.

Шахтарі розповіли, що прийшли сюди через заборгованість по зарплаті, адже востаннє їм виплатили лише 8% за травень. Зі спілкування стало зрозуміло, що більшість вугільників не дуже цікавлять “кадрові перевороти” на ДП “Волиньвугілля”, головне для них – кошти, адже потрібно утримувати свої сім’ї.

У гірника, який вішав плакати на дверях, поцікавилися, яка “стара команда” не влаштовує протестуючих, хто туди входить. Відповідь отримали аж надто лаконічну – Сапожніков. І все. Тоді попросили уточнити, чи є хтось з ДП “Волиньвугілля” у команді, раз уже написи чіпляють не на міськраді, а на цій установі. Працівники відразу заговорили про провідного юрисконсульта ДП “Волиньвугілля” Михайла Борсука, також розповіли про свої припущення, що невиплачені зарплати блокують на ДП “Волиньвугілля” і до цього причетний сам мер Сапожніков. Саме це вони прийшли вияснити під держпідприємство.

Шахтарі отримали можливість ближче познайомитися та не без матюків поспілкуватися з генеральним директором Миколою Пирогом. Генерала попередили, що шахта буде стояти до тих пір, поки члени “старої команди” не напишуть заяви на звільнення. Безліч питань, на які директор так і не зміг знайти грунтовних відповідей, зводилися до одного: “я цього не чув”, “я тоді не працював”. Між іншим він повідомив, що гроші гірників надійшли минулої суботи, але через те, що у банківських установах був скорочений робочий день, їх не встигли перерахувати. Головний бухгалтер доповів Пирогу, що вранці 4-го липня кошти були повністю нараховані –  три мільйони гривень підуть на зарплати та інші видатки (сплату податків тощо).

“Не було вас, Сліпецького, Хмельницького, Борсука, Парфенюка – ми могли працювати. Більше того, в травні навіть перевиконали план. Таку саму можливість мали і цього місяця, але прийшли ви, – звернувся до генерального Богдан Макарчук.

Десь між рядками завуальовано прозвучало питання, яке на цих зборах мало би розглядатися першочергово (бо не було б цього нюансу – не було би і зборів, розуміється): чому юрист ДП “Волиньвугілля” Віктор Порплиця потрапив під скорочення? “Незалежники” шоковані таким поворотом подій – як можна було так з ним поступити? Макарчук бідкався, що Порплицю нема кому навіть захистити і скромно упустив, що у цього працівника є вже дві догани за ненадання звіту про діяльність в період з 1-го січня по 31 травня цього року; за незаконне звільнення Парфенюка. Дарма Микола Пиріг пояснював, що списки працівників, які будуть скорочені, складені ще перед його приходом на посаду. Посипалися образи та звинувачення, нецензурна лексика, спілкування відбувалося на підвищених тонах. Шахтарі казали, що не хочуть кормити “дармоїдів” та запропонували відразу написати заяви на звільнення. У список “неефективних працівників” потрапив і Пиріг. Звертаючись до генерального директора на “ти”, деякі протестуючі питали, як його звати.

На генерала ображалися також через те, що не мав часу попередньо познайомитися з колективом, ставив в приклад колишнього директора “Бужанки” Танчева, розвалює колектив і шахту, не створив відповідних умов для видобутку вугілля, підписує нелогічні накази. Після невеликої перерви гірники, не дочекавшись гендиректора, пішли гуртом до його кабінету.

“Я жрать не маю за що купити, а в нього яке пузо”, – лунали звинувачення шахтарів у бік працівників ДП “Волиньвугілля”. Подальше спілкування проходило приблизно в такому ж форматі.

Повернувшись до зали, трудовий колектив попросив Богдана Сліпецького написати заяву на звільнення за згодою двох сторін. Той, у свою чергу, звернувся до мера міста Сапожнікова та до начальника поліції, щоб забезпечили в місті порядок, аби люди могли нормально ходити на роботу, адже, за його словами, акції протесту у Нововолинську тепер проходять паралельно з переслідуваннями “неугодних”. На рахунок несвоєчасної виплати зарплат Богдан Сліпецький повідомив, що на час його роботи за це відповідав Акатов та тодішній гендиректор Валентин Кисельов.

“Акатова ви залишили, бо так Кисельов вам сказав і Макарчук”, – підсумував Сліпецький, –  А посада, яку займаю, затверджена міністром”. І ось працівники “Бужанки” розкривають свої плани: “Ще й міністра скоро приберем”.

Вугільники попередили, що шахта стане, якщо члени “старої команди” не напишуть заяви, а Микола Пиріг не наведе порядок на підприємстві. Неочікувано, шукаючи виходу з положення, і сам генерал почав говорити на підвищених тонах разом з Макарчуком та словесно ганьбити винних у проблемах шахти. Накінець гримнув рукою по столі і сказав: “Напишіть заяву. Федір Григорович, це при вашому керівництві тут було накручено-намучено”.

Пиріг, іронізували “незалежники”, був “з маком”, бо дуже дивно себе поводив.

Аж раптом після цих слів забулися всі попередні образи. Гурт почав аплодувати: “Микола Іванович, правильно!”. Хтось продовжив, що генерал не такий вже й поганий, він просто не в ту компанію попав.

Вочевидь, настрої на ДП “Волиньвугілля” міняються ще швидше, як директори на копальнях. Цікаво тільки, чи піде новопризначений гендиректор звільняти Насалика разом з “незалежниками” “Бужанської”.