Волонтер із Луцька розповів про роботу у “Чорному тюльпані”
Гуманітарна місія “Чорний тюльпан” займається пошуком тіл військовослужбовців в зоні АТО. За рік волонтери повернули додому тіла 600 загиблих бійців. Місія діє у Луцьку, Дніпропетровську, Києві, Полтаві, та інших містах.
Про це кореспонденту Gazeta.ua розповів волонтер із Луцька Микола Собуцький.
“Я більше року їзджу з гуманітарною місією “Чорний тюльпан” у так звану ДНР, – говорить Микола. – Шукаю зниклих безвісти у зоні АТО. Раз з хлопцями ми попали під обстріл, коли їхали за тілами у донецький морг. Нам обіцяли в ДНР зелений коридор. А насправді обстріляли. Я падав і хотів заритися у землю поглибше. Ще так ніколи не боявся. Ховався за уламками розтрощеної техніки і чув, як осколки розбивають залізо”.
“Так просто тіла у моргу Донецька ніхто не віддає. Міняють на своїх ополченців. Тому стараємося чим більше їхніх загиблих знайти, щоб обміняти на наших”, – каже Микола.
Востаннє їздив в АТО у кінці листопада.
“До мене звернувся товариш, з яким вчилися в одній школі, – згадує Собуцький. – У нього пропав батько 16 жовтня у районі Мар’янки. Я тоді там був. Знаю, що в Мар’янці на той час не стріляли. Спеціально поїхав на схід його шукати. Знайшов тіло у селі Красному”.
Зі слів Собуцького, чоловік пішов воювати добровольцем.
“Стояв недалеко від села з побратимами. У Красне ходив в магазин за продуктами, – розповідає волонтер. – Судмедексперт сказав, що помер він від запалення легень. Місцеві злякалися, що на них смерть повісять, тому вкинули тіло в колодязь. Але його карточку забрали собі. Купляли за неї продукти. За тілом приїхала його дружина. Я сам ходив на упізнання. Замовив труну і відправив ховати на Луцьк”.
Тіла загиблих військових, які знаходять, доставляють у дніпропетровський морг.
“Мати одного бійця із Житомира поїхала в Донецьк шукати сина, – говорить Микола. – Три місяці жила там і сама шукала. У мене було завдання її знайти і повернути додому. Я знав, що її син вже не живий. Але заспокоював, як міг. Говорив, що все буде добре. Не міг сказати правду. Ми, волонтери, не маємо права повідомляти людям про смерть родичів. Про втрату рідню сповіщають з військкоматів”.
