Тарас Шевченко актуальний сьогодні як ніколи. У Володимирі-Волинському пройшли пам’ятні заходи до річниці з дня народження поета

202-гу річницю із дня народження Генія українського народу Тараса Шевченка пам’ятними заходами відзначили у Володимирі-Волинському. Хресний хід, молебень біля пам’ятника Великого Кобзаря, творчій звіт мистецьких колективів та освітніх закладів району ще раз підкреслили вагомість і пророчість доробку Шевченка. 

Гортаючи сторінки біографії Великого Кобзаря, розуміємо, що доля його за життя була не завидною: з 47-ми років 24-ри Тарас був кріпаком, десять років протримали його в тюрмах та на заслані. Отже, для творчої праці та боротьби за долю й волю свого народу йому залишилося десь трохи більше десятиліття. І лише через багато років після смерті Шевченко отримав справжнє визнання, не лише в Україні, а й в цілому світі. За оцінкою Івана Франка, “найкращий та найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу”.

“Обійміться, брати мої, прошу вас, благаю” – ніби до сучасних українців, розділених на Схід та Захід, взиває Кобзар через віки. Ніби про реалії 2016-го року написано у творах Шевченка: знущання над народом “кабанів годованих” та всякого роду “ясновельможних гетьманів” – абсолютно точно підкреслюють сумні реалії нашого життя.

Розбрат, війна, занепад – все це пророкував Тарас Григорович. Якби ж тільки його почули та зробили висновки сучасники.

Ще і ще раз набатом у вуха кожному, присутньому на заході у парку Слов’янський, влітали гострі та болючі слова поеми “Катерина”,  твору “Думи мої, думи” та одвічного “Заповіту”.

Виставка прикладного мистецтва, експозиція книг із творами Кобзаря та описом його біографії, звітний концерт мистецьких колективів та навчальних закладів Володимир-Волинського району стали продовженням вшанування поета. Читання творів Шевченка та виступи аматорського театру при районному будинку культури, хористів, солістів, дитячих колективів, зібрало у залі чимало глядачів.