Мітинг проти апаратів РРО організували підприємці Володимира-Волинського

З 1-го липня, згідно із новим Податковим кодексом, використання касових апаратів стало обов’язковим для підприємців спрощеної системи оподаткування ІІІ-ї групи. А з січня 2016-го року такий обов’язок ляже і на плечі ІІ-ї групи єдинщиків. Раніше апарати РРО ставили тільки ті підприємці, які мали справу із підакцизними товарами.

Мітинг під стінами Володимир-Волинської ОДПІ, організований місцевою Спілкою промисловців та підприємців, зібрав усіх, хто намагається робити бізнес в непростих умовах сьогодення.

“За статистикою за останніх пів року у Володимирі-Волинському звернули свою роботу майже 500 підприємців! Ви тільки уявіть – за кожним сім’я, двоє – троє працівників. Це як мінімум з кожного 250 гривень доходу у міську казну, а ще пенсійні внески! А як далі нас так давитимуть – то взагалі бізнес в тінь загонять”, – обурювалася голова Спілки промисловців та підприємців Наталія Любімцева.

Апарат РРО коштує в середньому від 6-ти до 15-25-ти тисяч гривень. Щомісяця за його обслуговування необхідно платити 200-400-та гривень. Для його роботи треба купити модем та під’єднати ліцензований інтернет – десь до 1000 гривень. Суми скласти не важко – підприємці кажуть, що у місяць стільки не заробляють! “Чому тих, хто чесно платить треба загнати у підпілля? А “валютчиків” на місцевому ринку ніякі касові апарати не торкаються, ніякі податки! Це вже терпіти немає сили”, – сказала депутат районної ради, місцева підприємиця Ганна Фурман.

До підприємців вийшов начальник Володимир-Волинської ОДПІ Ігор Пакулець. Він сказав, що податкова інспекція районного рівня не вирішує питання призначення чи відміни касових апаратів, та й інших надмірних податкових навантажень. “Цей закон прийняла Верховна Рада, депутати, яких ми обрали!”, – сказав Пакулець.

Підприємці залишили звернення проти апаратів РРО  очільнику Володимир-Волинської ОДПІ, який, в свою чергу, пообіцяв передати його у Київ.

До пана Пакульця підприємці мали ще чимало питань, однак начальник податкової запропонував обговорити їх не  на вулиці, під прицілом відео-камер, а у своєму кабінеті, так би мовити, тет-а-тет із представниками місцевого бізнесу. Питання підприємців стосувалися госпрозрахункового ринку, незаконної торгівлі контрафактом, цінами та документами на товар, який продається у районному будинку культури та ще ряд інших.