Квиток як захист від недобросовісних перевізників та джерело наповнення бюджету

Відповідно до п. 41 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.97 № 176, пасажир повинен мати квиток на проїзд, квитанцію на перевезення багажу міжміськими маршрутами регулярних перевезень, які дійсні тільки на зазначених у них день і рейс автобуса.

,,Квиток – це своєрідний договір між пасажиром та перевізником, за яким перевізник надає послуги пасажиру і його потрібно вимагати у будь-якому виді громадського транспорту. Насправді, це обов’язок (водія) – видати цей договір – квиток пасажиру, щоб останній мав доказ, що скористався послугами цього транспортного підприємства ”, – пояснюють у Володимир – Волинській ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області.

Доволі великою проблемою нашого громадського автомобільного транспорту є відсутність обліку пасажирів, а відповідно і готівки.

Так, за словами деяких перевізників, вони  працюють за збитковим тарифом. Але як можна говорити про збиток, коли кількість пасажирів, яких за один день перевозить будь-який маршрут, нікому не відома. Правильно, адже як їх порахуєш, коли навіть квитків ніхто не видає . Відтак, немає правдивої інформації про дохід з кожного автобуса.

Одночасно податківці наголошують на доцільності громадського контролю за видачею квитків за проїзд, оскільки отриманий квиток є доказом, що Ваші кошти не пішли на фінансування тіньової економіки, а повернулись у вигляді податків до бюджету, адже саме від сумлінної сплати податків, залежить благоустрій нашої держави.

Змінюйте свої звички та вимагайте квитки при оплаті за проїзд у громадському транспорті.