Чи потрібен фермеру з Володимир-Волинського району вертоліт?
12:15 | 31.03.2015 / Володимир /
/
коментарів 7
На весняному полі ТзОВ «П’ятидні» завше панує трудове пожвавлення. От і цьогоріч селяни своєчасно й вправно сіють ранні зернові, підживлюють посіви озимої пшениці та ріпаку, налаштовують сівалки до сівби цукрових буряків, кукурудзи.
Дружна, оперативна й ефективна робота на землі дає вагомі результати: торік хлібороби господарства валової продукції виробили й реалізували на десятки мільйонів гривень. Ось із яким розмахом трудяться селяни в «П’ятиднях», – пише Слово Волині
Розвернутися їм є де: господарство має в своєму користуванні 10 тисяч гектарів ріллі. Чотири тисячі селян зі свого та сусідніх Іваничівського й Локачинського районів довірили товариству земельні паї. Є в «П’ятиднях» і на чім розвернутися, дати раду господарці: товариство має належний набір сучасної техніки, на поповнення арсеналу якої виклало «на бочку» понад 12 мільйонів гривень. Є в «П’ятиднях» й кому давати лад сільгоспвиробництву: понад чотири сотні селян, переважно молоді, трудиться в господарстві.
Юнаки за рахунок товариства навчаються на курсах механізаторів, де оволодівають умінням працювати на новітній техніці.
Дбають у «П’ятиднях» й за школи, дитсадки, облаштування доріг. Сільські водогони господарство утримує власним коштом. На День Перемоги ветерани війни традиційно отримують матеріальну допомогу.
Біля керма цього доволі великого, ускладненого географічною розпорошеністю господарства, стоїть депутат облради, голова постійної комісії облради з питань сільського господарства, керівник із багаторічним досвідом управлінської роботи Валерій Діброва. В далекому 1985 році мешканці села П’ятидні обрали саме його головою правління місцевого колгоспу. Після розвалу Союзу, коли село опинилося наодинці зі своїми проблемами, Валерій Діброва з однодумцями вирішили згуртуватись, щоб тим самим уберегти сільгоспвиробництво від зубожіння. Створили Спілку селянських господарств «П’ятидні», до якої один за одним увійшов цілий ряд пошматованих реформами колишніх колгоспів. Об’єднавшись у Спілку, що стала для сільгоспвиробників своєрідною фортецею, господарство вижило й вистояло.
Згодом селяни вирішили реорганізувати ССГ «П’ятидні» у ТзОВ з однойменною назвою. Товариство відтепер розділене на п’ять відділків, центральні садиби яких знаходяться в селах Колона Іваничівського, Окорськ – Локачинського, Хобултова, П’ятидні, місті Устилуг – Володимир -Волинського районів.
– Вам, очевидно, щоб охопити управлінням господарство з радіусом 90 кілометрів, не завадив би літак чи бодай гелікоптер? – жартома закидаю директору ТзОВ «П’ятидні» Валерію Діброві під час поїздки автомобілем безкрайніми полями товариства.
Валерій Григорович на моє зауваження висловлює свої аргументи: «Вертоліт, звісна річ, був би мені дуже доречним, хоча, ви знаєте, охопити все неможливо, навіть при підмозі авіації. На власному досвіді переконався: успіх у роботі насамперед залежить від підбору й розподілу кадрів. Керуючі відділків сформовані із числа колишніх керівників господарств, у їхньому розпорядженні відповідний штат працівників і технічні засоби. Я, здійснюючи загальне керівництво, повністю довіряю своїм підлеглим; люди відчувають цю довіру й працюють самовіддано, а це – найголовніше».
Разом із Валерієм Дібровою милувався осяяними весняним сонечком смарагдовими полями озимої пшениці. Захоплено спостерігав за роботою імпортної техніки на підживлені посівів і водночас було прикро, що на українських землях через недолугість можновладців не видно техніки вітчизняного виробництва.
Об’єднавши під своїм крилом підупалі великотоварні господарства, ТзОВ «П’ятидні» (яке працює без залучення інвесторів та інвестицій, усі капіталовкладення здійснює власним коштом) у певній мірі посприяло збереженню сільгоспвиробництва в області, за котре, щоб вистояти, бореться й нині конкретними справами, селянською мудрістю.
Петро ГОРЩАРУК,
Володимир-Волинський район
Фото автора
Сонька золота-ручка.
Розміщена відверта брехня. У селі П`ятидні ОДНА школа, а не «школи», а дитсадка НЕМАЄ НІ ОДНОГО! Для кого написана ця відверто брехлива стаття??? Які ще сотні селян трудяться у ТЗОВ, тим більше «переважно молоді»? Перш, ніж писати «зі стелі», вивчіть питання, а не пишете явно оплачені хвалебні оди людині, про яку знаєте мізер! Дбають про дороги? Ви були у цьому селі? Ви їх бачили? О так, вертольоту не вистачає. А краще – два. Ні, краще космічний корабель, який максимально задовольнить Его.
Садочок повинен був бути. На село П”ятидні та Хрипаличі (орган місцевого самоврядування — П`ятиднівська сільська рада) припадає під сотню дітей, яких батьки не мають змоги відправити у садочок, лише одиниці возять у м. Устилуг. Садочок обіцяла і голова сільської ради на чергових виборах. Мовляв, ви, люди, голосуйте, і буде вам садочок. Люди повірили, проголосували, голова залишилась незмінною на своїй посаді, а от садочка як не було, так і немає. Хоча приміщення і план є. Навіщо обіцяти, якщо зарання знала, що обіцянка не буде виконана? Немає доріг, немає нічного освітлення, немає садочка, на роботі у ТЗОВ платят копійки і там працюють не сотні людей (переважна більшість молодь? Не смішіть). Ганьба автору статті.
Стаття явно вихваляє місцевого діяча Валеру, крім того в селі П’ятидні, де багато дітей дошкільного віку (Хрипаличі теж рахую) ніякого дитсадочка немає! Гидко читати, який водопровід і дбання про ноьго, якщо там ржавчина (санепідем станція писала про села де проблема з якістю води, П’ятидні у списку). Переїдь колію і одразу побачиш як дбають про дороги у селі. Валерій може й робить щось для села, але міг би більше.
Шановна Валеріє, та Петре, Ви напевне дійсно не розумієте про що йдеться мова у статті, “Пятидні” – товариство з обмеженою відповідальністю, яке розкинулося на три чи чотири райони, а не закінчилося у селах Пятидні та Хрипаличах.
А ви самі доклали стільки зусиль щоб був садочок, чи вода була добра та якісна? у селі?
1 голос віддали?
І все?
А де ваші депутати сільської ради, яких ви також обрали щоб представляли інтереси на сесіях і не тільки.
Ось так, самі то ви нічого не зробили, і нічого не добилися, а крайніх завжди шукаєте.
А вам все зроби, може після вас він має за хлівом прибрати? бо він фермер,скажете, вашою землею користується, а він за неї платить! Мало?! Притензії до тих хто пише закони!
Автор молодець, пишіть і надалі такі статті про хороших господарів на нашій землі, щоб мододь і школярі мали плани та перспективи реалізовувати себе в майбутньому.
Пані Ольго, у мене немає хліва і я давно не проживаю у селі, не треба мені тут вказувати, що робити. Ви отримуєте гроші за те, щоб прославляти людину, про яку знаєте дуже мало. Як Ви кажете, ТзОВ розкинулось не лише на ці два села, але починалось воно саме з нього у 1989 році. Невже селяни, яким “вельмишановний” платить копійки (вважаєте 400-600 грн достойною оплатою за рабську роботу?) і які працюють на нього поколіннями, не заслужили на те, щоб в селі був, принаймні, садочок? Чому у інших селах він їх відкрив, а у цих – ні? Які причини? Платить за користування землею селян – Ви знаєте, скільки платить? І чи платить взагалі? І на яких правах він це робить? До чого тут стільки пафосу та медових слів? Так, з нашої ініціативи у село приїжджала комісія, санепідемстанція, які допомагали врегулювати водне питання і наладити водопостачання у школу. А що зробив Діброва? Ви самі прекрасно розумієте що той, хто має гроші – має владу. І навпаки. Це замкнуте коло. Депутати не в силах протидіяти роками напрацьованій схемі, де рука руку миє. Ще потрібно було б підняти питання стосовно Української православної церкви київського патріархату, яку просто “вижили з села” з подачі самі розумієте кого. Коли пан Валерій лобіював створення церкви із сільського клубу у с. Хрипаличі і яку своїми силами створювала громада. У церкві УПЦ (МП) прихожан близько трьох десятків, а прихожани УПЦ КП, яких у селі кілька сотень (+ стільки ж у Хрипаличах) близько десяти років стояли на вулиці біля храму, а потом влада “змилувалась” і виділила їм хатинку поруч із церквою, яку, знову ж таки, своїми силами, селяни як могли, облаштували під храм. Це окреме і дуже болюче питання. І не кажіть, що люди в селі ні на що не спроможні і нічого не роблять. Ви не маєте права. Якщо вважаєте, що автор цієї статті написав щиру правду, то Ви ніколи не були у селі і знаєте В.Діброву лише з отаких дифірамбів. Не знаєте суті справи – не пхайте свого носа. Хоча, Вам же за це платять, у Вас робота така. Сором.
Люди,ви самі дурні,що працюєтє за копійки.Більшість,або й всі,хто працює у цьому колгоспі,крадуть і,добре маються.А Діброва,це звичайний злодій над злодіями.Система,яка добре справджується в Україні.І що робити?А нічого,бо примати і плазуни завжди потребують дресерувальника з кнутом!
а зарплату ,то платить в конвертах(і то копійки)!обманює державу (бюджет)а як в депутати балотувався, то виступав проти зарплати в конвертах, в грудь себе бив.)а як хто за нього не проголосує по селах де він взяв землі в оренду ,то казав уволе і т.д .Вобшим редіска діброва.