<
Марія Зрол

Зараз прекрасний час для усіх ідентифікувати себе як українця

Цей запис опубліковано більш як рік тому
09:49 | 24.03.2022 / Погляд / , /
385
/ 1 коментар

Багато років тому (здається, то був 2008 рік) довелось мені ночувати в готелі в одній кімнаті з дівчиною з Білорусі. Вона була досить юна, років 22. Ми розговорились. Дівчина відразу попередила, що українську вона не розуміє (хоча, білоруси з українцями чудово розуміють мову одне-одного).

Сусідка по кімнаті розказала, що сама не розмовляє білоруською. Бо у них в шкільній програмі урок білоруської — це ФАКУЛЬТАТИВ! Лише кілька годин на тиждень…

Дівчина була мила і приємна, скаржилась, що молоді у них важко знайти брендовий одяг і косметику, бо такі магазини є лише в Мінську.

Минулого року в Чорногорії ми взяли екскурсію з російськомовним гідом. Це був невеликий бус на 15 чоловік. Всю дорогу було чути, що люди між собою розмовляли російською. Звісно, ми автоматично подумали, що то російські туристи. Але за обіднім столом, після келиха червоного сухого, зав’язалось спілкування. Ми почали розмову українською — і о, диво! Усі виявились рідними українцями з Дніпра, Києва і Хмельницького.

Зараз українець — це звучить сильно, модно, гордо. В той же час росія довго носитиме клеймо сорому і ганебності.

А як відрізнити руского від українця за кордоном, якщо вони розмовляють однаково російською?

Коли ми говоримо українською, іноземці перепитують чи ми поляки, чи словени, чи чехи. І НІКОЛИ не асоціювали нас з московитами.

Спочатку твою мову роблять факультативом. Потім переписують історію твоєї країни. А далі ставлять на її території свої ракети і президента-самозванця, залякують і стирають з лиця вашу ідентичність. І ти, як білоруський трикотаж, зливаєшся в сірій масі з московитами. І тебе вже не відрізниш.

Зараз прекрасний час усім усвідомити і ідентифікувати себе, як УКРАЇНЦЯ! В першу чергу через мову. Бо ж не будеш ти кожному іноземцю пояснювати, що ти не той ганебний рускій! Що ти просто чомусь розмовляєш їхньою мовою.

Мова має значення! Говоріть українською в магазині, кав’ярні, на роботі. Спілкуйтесь з дітьми вдома українською, читайте їм українською! Полюбіть цю мову, примірте її на себе — вам сподобається. Не можна втратити цей момент!Нам потрібно якомога чіткіше ідентифікувати себе у світі!

P.S в Польщі зараз активно впроваджують безкоштовні уроки польської мови для наших переселенців. І повірте, вони швидко її опанують. Без жодних заперечень, бо це потрібно для життя. А нам тут, в Україні, це теж потрібно для життя. Бо тоді ворог нас не зрозуміє, і не зможе назвати “братським народом”!І не прийде “освобождать”.

P.P.S За час війни кілька моїх російськомовних добрих друзів заговорили українською. Я дуже ними пишаюсь, вони прекрасні!Перемога за нами!

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
один коментар
  1. “Говоріть українською в магазині, кав’ярні, на роботі” – і вимагайте, шоб з вами так говорили ! особливо за кордоном

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Жанна Білоцька
31.03.2026
В одному з коментарів під дописом про толоку на сторінці міського голови натрапила на репліку жінки, яка з іронією запитувала: мовляв, що робитимуть двірники, коли за них інші приберуть — «бухати»? Я їй відповіла. Але ...
Володимир Бахненко
26.03.2026
Не ТЦК. Їхав додому з мого госпіталя, де працюю з військовими і на житомирській трасі зустрів таку наліпку. Я чув про такі наліпки раніше. Але вчора побачив вперше. Сфотографував. І це мене дуже зачепило. Ми живемо в ...
Аліна Шубська
25.03.2026
Щоразу як пишу про свою тверезість, з'являється пул коментарів, які вже стали традиційними настільки, що їх можна об'єднати в окремі групи. Наприклад: 1. Алкогольна залежність — це вибір, можна ж було просто не пити Ні, ...
Денис Казанський
19.03.2026
Тема закінчення війни в Україні знову відходить на другий план. Після певних надій на якусь домовленість стало ясно, що ніякого припинення вогню в осяжному майбутньому не буде. А коли буде? На мій суб'єктивний погляд, ...
Володимир Демчук
18.03.2026
Маю певні міркування, котрими хочу з вами, читачі, поділитись. Останнім часом все частіше ловлю себе на тривожній думці, що на зустрічі траурних кортежів, які заходять у наше місто зі сторони Володимира (а інколи і зі ...