<
Ігор Гузь

Якщо відбудеться вторгнення зі сторони Білорусі, то Володимир може опинитися на лінії фронту

Цей запис опубліковано більш як рік тому
15:33 | 28.02.2022 / Погляд / , / коментарі 4

Вже три дні працюю у Володимирі та районі. Після того, як Верховна Рада прийняла останнє своє ключове рішення про введення воєнного стану, в мене був вибір: лишитися у Києві, або приїхати у Володимир.

Вибрав друге, адже тут люди, які мене обрали, тут налаштована комунікація з владою. Тому спільно з командою організувалися і саме тут, у Володимирі, допомагємо розгортати тероборону і працювати у військовий час по військовим і гуманітарним напрямкам.

Вважаю, що набагато кориснійший тут. Роботи було дуже багато і є, тому наразі тільки знайшов час для прямого ефіру, щоб все роз’яснити.

Уявіть, що завтра Лукашенко приймає рішення підтримати РФ і відбудеться вторгнення зі сторони Білорусі. Володимир може опинитися на лінії фронту.

Якими питаннями займаюся я? В районі створений штаб на чолі з керівником РДА, адже вертикаль – військово-цивільні адміністрації. Сьогодні ми забули про будь-які політичні незгоди. Хто працює в штабі: військово-цивільна адміністрація, голови громад, народний депутат, обласні депутати і всі силовики, серед яких ЗРП, бригада, тероборона, поліція, СБУ та ін. Всі щоденно по кілька разів координують свою роботу. В цьому штабі беру участь я і моя команда.

Які завдання перед нами стоять сьогодні.

Перше. Реалістично чекаємо вторгнення з Білорусі, тому скажу, що оборона – головне. Сьогодні триває мобілізація чоловіків і цим займається військовий комісаріат і ми допомагаємо чим потрібно там.

Є ще тероборона, яка потребує допомоги. Ми сьогодні шукаємо і веземо з-за кордону все, що треба для комплектації. Можливо у вас є зараз можливість – долучайтеся. Треба каски, бронежилети, медикаменти, рації. Це – ключове сьогодні завдання. Я думаю, що територіальна оборона найближчим часом буде повністю укомплектована. Люди, які починали Штаб захисту Волині, вже вступили в територіальну оборону, отримали зброю і вони займаються питанням організації тероборони і я їм допомагаю.

Є питання створення добровольчих формувань тергромад. Це люди, які маються мисливську вогнепальну зброю і які готові отримати в час «ікс» стрілецьку зброю і обороняти місто. Є план оборони. Є дуже багато технічних і організаційних питань. Всі працюємо разом, в тому числі моя команда. Завдання – сформувати боєздатних декілька тисяч людей, які готові отримати зброю і приступити до оборони.

Моя колега Оксана Киричук також сьогодні у Володимирі та Нововолинську комунікує з міськими радами з приводу налагодження гуманітарного штабу. Ми спільно облаштовуємо місця, де збирати їжу, займаємося переправкою через кордон і логістикою отримання допомоги з-за кордону. Марина Єлева координує цю роботу у Нововолинську, Гудим – у Володимирі.

Хочу сказати горе-активістам, нехай не займаються дурницями в такий час, нехай спільними зусиллями вирішують питання, які є на порядку денному. Гуманітарна допомога і логістика – це те, що сьогодні необхідно.

Рух опору. Ви знаєте, що створена така ділянка залучення людей, які готові допомагати військовим і торобороні у випадку фронту. Це пілоти і квадрокоптери, коктейлі молотова, розвідка. В планах організувати навчання для груп з коктейлями. Є буде потреба в міських зонах у медиках. Я думаю це люди, які не призвані, особливо жінки, ми будемо їх комплектувати і вчити. Рух опору – це громадяни які не мають зброї, але готові допомагати.

Багато речей секретних я не можу розповідати, але ми предметно займаємося. На жаль, є втрати, є загиблі Герої, яких треба доставити сьогодні додому. Це та робота, яку ми маємо робити. Треба вирішувати ключові критичні завдання і виклики. Вирішуємо питання, співпрацюємо з обласною владою, з міською. Я не запитую, чи моя це компетенція – а просто роблю.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 4
  1. “в мене був вибір: лишитися у Києві, або приїхати у Володимир.” Удрать ловчее можно в Польшу!Заспокойтеся, танки сюди і не поїдуть,Київ впаде і все на цьому…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Олеся Козачук
25.05.2026
Будемо відвертими самі з собою: коли говориться про військових, чи діючих чи демобілізованих, наш соціум часто схильний до впадання в крайнощі. Ми або романтизуємо їх, створюючи образ бездоганних титанів без страху й ...
Леся Воронюк
21.05.2026
Я добре пам'ятаю перший День вишиванки. Пам'ятаю, як піднімалася на свій факультет і на мить відчула страшенне розчарування, бо не помітила нікого у вишитій сорочці. Ця "трагедія" тривала всього долю секунди, бо вже за ...
Олена Лешко
21.05.2026
У вишитих орнаментах – історія нашого народу, пам'ять про предків, мова любові до рідної землі. У кожному візерунку закодована його доля, унікальність, краса і коріння, що живить та тримає кожного з нас. Сьогодні у мене є ...
Леся Воронюк
6.05.2026
День Вишиванки щороку розпочинається з акції «Народжені у вишиванках». Їдемо в пологові будинки та даруємо малесенькі вишиті сорочки новонародженим українцям. Це наша найважливіша акція про майбутнє. Та ми нічого не ...
Володимир Демчук
5.05.2026
Світлої суботи на тижні після Великодня на міській Алеї Героїв відбулася панахида. Завдяки злагодженій організації міської влади скорботний захід пройшов із тією гідністю, на яку заслуговують наші захисники. У тиші, ...