<
Віктор Мартиненко

Яка жорстока та війна, який підступний той «русский мир»: кого вб’ють, кого з’яничарять

Цей запис опубліковано більш як рік тому
13:12 | 19.06.2020 / Погляд / , / коментарів 9

Два останніх дні думаю про Іллю Струка, нашого земляка, що загинув на Сході, хлопець планував стати священником. А також згадую ще одного волинянина, що іподияконствує при Кирилові у Москві.

Пришла вчора страшна звістка – загинув ще один захисник України, наш волинян Ілля Струк. Ми були знайомі – він довгий час приїжджав до нас у Низкиницький монастир, пономарив, помагав у недільній школі. Після служби ми частенько пили каву у келії отця Стефана. Добрий був юнак, вихований, роботящий, щирий.

Після служби в АТО в 2014-15 роках вирішив здобути духовну освіту – планував стати священником – поступив у Почаївську семінарію. Пам’ятаю, розповідав, що нікому там не розказував про службу в АТО, – назвуть “братоубийцей”, бо царить там суцільний «русский мир». Потім перевівся на заочне, – треба було допомогати мамі, що важко хворіла. Потім знову пішов в армію.

І ось, немає вже Іллі, снайперська куля обірвала його життя. Не буде вже ні одруження ні священства, сім’ї і життя, нічого, про що мріяв. Два останніх дні увесь час думаю про Іллю…

Згадую також іще одного юнака, якого знав колись. Теж волинянин. Впізнав його у трансляції “освячення” того моторошного “храму”, що його днями відкрили у Москві. Іподияконствує при Кирилові. Усміхнений був, веселий, на тому відео. На відміну від самого патріарха, що з лицем покійника “освячував” те капище у зловіщих ризах кольору діареї…

І третій юнак спадає на думку – не знаю його особисто, – він коментував мій допис про той “храм”. Мовляв, храм як храм, чого розпалювати? Патріарх сказав правду – Росія стала на ноги, не те що у нас… Ну, думає так хлопець. Теж у семінарії, до речі, вчиться.

Оті три юнака увесь час перед очима. Ілля, якого вбили, бо боронив рідну землю. Його одноліток, що іподияконствує у “главном храме” тих “вооружонних сил”, що Іллю вбили. І третій, якому той “главный храм” щиро подобається…

От думаю: “Яка ж жорстока та війна! Який підступний той «русский мир»! Кого вб’ють, кого з’яничарять…”

Третій день на душі рядок з псалмів: “Приложи имъ зла, Господи, приложи зла славным земли!”….

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 9
  1. “Який підступний той «русский мир»! Кого вб’ють, кого з’яничарять…” – дійсно, а нас за шо ?

  2. Правильно хтось то вище написав про білорусів та чомусь бачу видалили комент

  3. «Пане» Вікторе, Ви зрозуміли, що нашкрябали?
    Але я – ні, не зрозуміла, як і інші читачі
    На жаль…

    • Нормально написано. Дякую, о. Вікторе. Всі негативні коментарі – від з’яничарених. Слава Богу! Слава Україні!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Севгіль Мусаєва
20.10.2026
Останній тиждень у Сполучених Штатах я постійно чую вибачення. Щойно кажу, що я з України, люди починають пояснювати, що не підтримують рішень своєї адміністрації й хочуть, аби я знала: політика Трампа не виражає їхнього ...
Єлизавета Бєльська
15.10.2026
Невже жінка, яка чекає на дитину, мусить дев'ять місяців боятися власного щастя? Не фотографуватися, не розповідати про вагітність, не обирати ім'я, не купувати колиску, не будувати планів. Бо якщо станеться трагедія, ...
Яніна Соколова
14.10.2026
Спочатку Трамп підписує нафтову угоду з росією. Потім каже, що це через те що Україна била по нпз і ситуація на ринку дизелю катастрофічна. То треба стабілізувати. Потім каже, що домовився щоб сторони не били по ...
Сергій Притула
10.10.2026
Тут вже неважливо, скільки тонн дизелю росія поставить до США. 300 тисяч тонн, мільйон тонн чи 8 літрів. Тут важить символізм цього дизелю. Бо це - кривавий дизель. Чи подивований я подібним кроком президента США? Ні. У ...
Андрій Принда
7.10.2026
Наша лікарня працює. Люди їдуть до Володимира лікуватися, хоча вибір у них є. Це заслуга лікарів, медсестер і тих, хто роками збирав матеріальну базу. Я це кажу не для компліменту. Кажу, щоб одразу відсікти байку: мовляв, ...