Від нас залежить, як ми будемо діяти і тільки наші вчинки зараз мають значення
Страх в наших умовах не раціональний. Вибір зроблено не нами. Нас намагаються залякати: усю країну, кожного. Залякати так, щоб будь-яку здачу нашої землі ми сприймали як полегшення. Залякати, тому що за ці 8 років ми не зріклися ні Донбасу ні Криму.
Тому сьогодні час усвідомити, що коли ми співаємо гімн з рукою на серці – ми з’єднуємо себе з Україною в одне ціле. Одне ціле з кожним із нас, із кожною частинкою, з Донбасом та Кримом. Слова мають значення, і ми готові відповідати за свої переконання.
Я зараз під Донецьком. Я чую війну. Але навколо мене ті, хто давно для себе все вирішив, вирішив чинити спротив попри все. І якби не було страшно, ми маємо знати, що тут у бліндажах та опорниках ті, хто вирішив взяти на себе можливий перший удар. Ті, хто вірить у нашу підтримку та стійкість у тилу.
Зараз один з найтемніших часів нашої історії. Але саме в такий час створюється нація. Бо коли очі не бачать все, нас веде спільна довіра.
Сьогодні ми б’ємося, тому що обрали спільну долю.Коли кожен з нас зробить те, на що здатен, багато що зміниться. Зміниться майбутнє і зміниться історія. Україна відбулась у боротьбі за свободу, Україна в боротьбі за свободу стане сильною. Україна переможе.
