<
Володимир Шаповал

Вдумайтесь в цілковиту абсурдність ситуації – судять правоохоронця, який у робочий час виконував свої функціональні обов’язки

Цей запис опубліковано більш як рік тому
18:35 | 3.12.2022 / Погляд / , / коментарів 5

У справі Віктора Сергійовича Циплакова пропустив лише одне судове засідання, останнє, адже у той день відбувалась позачергова сесія Нововолинської міської ради.

Питання як помічник-консультант народного депутата України Ігоря Гузя, депутат Нововолинської міської ради і активний громадянин тримав на контролі. Вдумайтесь самі в цілковиту абсурдність ситуації – судять правоохоронця, який у свій робочий час виконував свої функціональні обов’язки. І то які: затримував водія транспортного засобу у стані алкогольного сп’яніння! А в результаті сам виявився зловмисником. Парадокс!

Що цікаво, на жодному засіданні не було тих, хто постраждав. Ані сам Микола Троцюк, ані його тесть, ані його теща не знайшли часу. Швидше за все, самі розуміли, що нічого доброго з їх появи не буде.

Відео із затримання било рекорди в інтернеті, справа ставала з часом гучніше і гучніше. Як і відео з виступу нардепа Гузя з трибуни парламенту з вимогою навести лад в прокуратурі, звільнивши прокурора Миколу Троцюка. Люди показали своїми переглядами – це на часі, це болить, це проблема.

А якщо подивитись на ситуацію ширше, то мимохіть думаєш: навіть війна не змусила зашкарублу судову систему стати цивілізованою. Про які реформи можна говорити? Про які норми демократичні, європейські підходи, принципи, цінності? В країні судять поліцейського за спробу затримати нетверезого прокурора! Чи обсмоктано вже цей сюжет на орківських каналах? А якщо і було, то чи згадали там рускі журналюги про те, що поліцейський ще й виконував військовий обов’язок із захисту незалежності та територіальної цілісності України ще у 2014 році?

Кричуща та тотальна вседозволеність, кастовість суспільства, нерівність – ось що таке наша реальність. І справа Циплакова тому доказ. Жорстоко, цинічно, неприємно, але факт лишається фактом.

Ми повинні не дати справа залишитись саме отакою. Віктор – відповідальний, чесний, принциповий, адекватний правоохоронець, і його треба захистити. Мені, тобі і нам всім. Бо гріш тоді ціна суспільству, де прокурори можуть робити все, що хочуть з усвідомленням, що наслідків не буде.

Чекаю усіх бажаючих підтримати поліцейського офіцера нашої громади. Справедливість повинна взяти гору, апеляції – бути! Про дату чергового слухання дізнаємось вже невдовзі.

Помічник-консультант народного депутата України Ігоря Гузя, депутат Нововолинської міської ради Володимир Шаповал

Читайте також:

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 5
  1. Звичайно. Підтримували Віктора – і будемо підтримувати. Ганьба прогнилим судам і суддям в них та кумівсько-свояцькій прокуратурі!

  2. Функціональні обов’язки треба виконувати згідно до чинного законодавства, а не хазяйновито по приватним обійстям шастати.

    • Так згідний п’яний за кермом злочинець але заходити на приватну власність, чинити свавілля порушуючи закон офіцери честі не дає форма поліцейського не дає робити свавілля та порушувати закон

  3. по вашій логіці до мене сусід без дозволу заходить, то треба його теж засудити чи як?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Яніна Соколова
9.09.2026
Нарешті малороси озвучили свої відчуття. Кіста від української - це прям дуже гарна алегорія. І думаю, це щиро. За що респект, за те, що нарешті озвучила. Повірте, половина публічних людей-малоросів думають так. І у них ...
Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...