Українські церкви не проти святкувати різдво 25-го грудня: вирішальне слово за вірянами

Обидві українські церкви східного обряду, і УГКЦ, і ПЦУ постали на світ заради об’єднання. Перехід до святкування Різдва Христового в Україні разом з більшістю світу 25-го грудня, може стати одним з кроків для об’єднання цих церков та звільнення від впливу “Руського мира”.

Українська греко-католицька церква мала стати містком між католицизмом та православ’ям, Заходом та Сходом, що все більше втрачали зв’язки після розколу 1054 року.

Місією ж постання ПЦУ є єднання українських православних під спільним покровом. Не просто вийти із російської сфери впливу та відновити історичну справедливість.

В ідеалі буде, коли ці дві найбільші українські церкви об’єднаються в одну. Але поки цього не відбулося – вони можуть зробити ще кілька кроків, аби продовжити зближення.Такий перехід – це не розкол, а чергове об’єднання

Одним із них має стати святкування Різдва 25-го грудня, а згодом – й перехід на григоріанський чи новоюліанські календарі, котрі більш точні, ніж юліанський.

І такий перехід – це аж ніяк не розкол, як його намагаються подати супротивники цієї ідеї. А якраз чергове об’єднання, що цілком логічно вкладається в стратегію поступу. Це об’єднання з іншими церквами, котрі куди ближчі по духу українським. Це не розкол та розбрат, а навпаки – єднання із християнським світом, тотальна більшість котрого (93%) святкує Різдво саме 25-го грудня.

На шляху до єднання з іншим християнами світу українцям варто подолати кілька логічних хиб та стереотипів. Передовсім те уявлення, буцім Різдво 25 грудня є «католицьким». Ні, його святкує і більшість православних церков світу, в тому числі й матірний для Православної церкви України Константинопольський патріархат.

Ще одна необхідність – це повернення до логічної послідовности подій, коли спочатку іде Різдво, а за ним слідує Новий Рік. Адепти фрази: «Якщо так хочеться спершу святкувати Різдво, то просто варто Новий Рік теж відзначати за старим стилем 14 січня», звісно, лукавлять. Адже вкрай сумнівно, що всі інші свята вони відзначають із тринадцятиденним запізненням.

Зберігати спокій та повагу

Шана тим священникам, які підтримують і готові служити Різдвяну службу 25 грудня.

У ці складні часи важливо зберігати розумний та ввічливий характер дискусії, бо це і є запорукою єдності, коли не лише хтось говорить сам, а й чує інших та поважає їхню позицію.

Необхідно дати змогу усім самостійно визначатися, як і коли святкувати Різдво та коли наважуватися на перехід. Але хочеться й підтримки від церков (ПЦУ та УГКЦ), котрі б допомагали вірним робити цей крок. А також самим не боятися зважуватися, інакше все може затягнутися на десятиліття.

Тож шана тим священникам, які підтримують і готові служити Різдвяну службу 25 грудня.

У кожного свій шлях

Росія обрала шлях до тотальної ізоляції. Це її справа. Вона сама іде у відступництво й розкол, адже саме батюшки РФ припиняють молитися за ієрархів тих церков, котрі визнають автокефалію ПЦУ, а не навпаки. Весь світ видихнув би із великим полегшенням, якби Росія максимально зупинила своє втручання в справи інших, сиділа би десь в куточку і дала всім спокій.

Натомість мета світового християнства, частиною котрого почуваються українські вірні: подолати розлами й розколи. Прокласти місточки одні до одних. Аби не піддаватися на чергове «розділяй та владарюй». Аби знаходити спільне й поважати унікальне та інше. Бо сила в порозумінні та єдности. А там, де вони – там і мир, і злагода. Для українства це особливо важливо.

Точку зору Назарія Занози опублікувало Радіо Свобода