<
Ігор Мацюк

Тим, хто очолював штаби регіоналів, не вигідно сьогодні розголошувати про заходи десятирічної давності, бо вони до них причетні

Цей запис опубліковано більш як рік тому
09:14 | 27.11.2023 / Погляд / / коментарів 6

Голодомор, репресії, Майдан, рашистька окупація України – невіддільні (частина/ознака) складові нашого Державотворення.

25-го листопада, в останню суботу листопада, ми вшановували одну зі сторінок нашої трагічної історії, чотири дні раніше – 21 листопада — День Гідності та Свободи… Але якщо проаналізувати так звані «заходи» до наших календарних дат останнього листопадового тижня, то можна зробити простий висновок. Чим віддаленіша дата в часі, і чим менше свідків цих подій, то їй приділяється більше уваги на владному рівні, більше вона анонсується і масштабніше «відзначається”.

Тепер все по порядку. Свідків голодомору, який в першу чергу торкнувся регіонів України, які східніше від ШепетІвки чи Малина майже немає, або лишилося декілька старожилів у віці понад 100 років… А свідків Майданів 2004, чи 2014 – безліч, і не тільки свідків, але й активних учасників, які відстоювали Українську Державність, і тих, хто маючи «ковбасну» свідомість, совкові гени, «бюджетну залежність», стояв по іншу сторону барикад і не думав про наслідки своєї тупості…

Не вигідно сьогодні події новітньої історії Українського державотворення надмірно анонсувати владі і всім структурам і «підрозділам», котрі знаходяться поруч…

Чому? А тому, що чимало тих хто був тоді прихильником проросійських партій і організацій (компартія, партія регіонів, сдпу (о), блок литвина та інших ) сьогодні не люстровані. Вони гріють свої “дупи” у владних державних кабінетах, а ще недавно були активними учасниками державознищуючих процесів, перебували депутатами рад різного рівня, членами дільничих комісій під час проведення виборів, або, при наймі, спостерігачами на дільницях від партії регіонів або її сателітів, а сьогодні вони «рвуть горлянку» і розповідають підростаючому поколінню про трагічну історію неньки-держави, забувши чим займалися вчора і як своїми діями знищували Українську державність на черговому етапі її відновлення.

Можливо, сьогодні Володимир не пам’ятає хто очолював штаби Януковича і партії регіонів, хто був членами партії злочинця Медведчука, хто організовував поїздки бандюків, ватного бидлоття і «заробітчан» до Києва на антимайдан. Де вони ??? Саме ці місцеві істоти зі своїми покровителями «зверху» принесли біду в наш дім, завдяки цим «людям» до нас прийшли «асвабадітєлі ат нацистав», дякуючи їм, ми постійно чуємо сигнали тривоги і оплакуємо героїв… Сьогодні ці «люди» керують навчальними закладами, виправдовуються, проводячи “патріотичні заходи”, вчителюючи, і одночасно запалюючи свічку в московській церкві, вирощують ще одне покоління малоросів – вишиватників, розповідать молодим як потрібно шанувати Державу. Розповідають про князівські часи, Україну періоду Богдана Хмельницького, Гетьмана Скоропадського, голодомор 32-33 рр. , але не дуже згадують про події 20 чи 10 річної давнини, до яких самі причетні, демагогія, цинізм, “бидляцтво”.

Саме в такому ракурсі СЬОГОДНІ ВИГІДНО організовувати «патріотичні» шоу-заходи і звітувати про «пророблене», селфитися у вишиванках, пускати перед камерою крокодилячі сльози, тримаючи в руках запалену свічку.

Не напрягайтеся, панове…час працює не на вас.. Все буде добре… ! БЕЗ ЛЮСТРАЦІЇ І КАДРОВИХ ЗМІН – НАМ НЕ БАЧИТИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ !!!

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 6
  1. Таких і в Нововолинську, що вчіпляли собі на груди “георгієвськіє лєнточкі” та ходили з прапорами під серпом і молотом посеред бізнесменів, місцевих і державних службовців, а особливо екс-владців – греблю гати! Ждуть не діждуться москалів.

  2. а чому не називаете їх? “вспомним всех поименно”… Тепер вони кажуть,що просто гроші ходили заробляти,а не голосували за Партію регіонів, чи ОПЗЖ. от з цього і починається активна громадянська позиція. серед них була і славнозвісна “тожить не остання жінка в районі” ,як вона про себе любила говорити ,Ковальчук Тамара Мелентіївна

  3. Ігоре подивись у гору-все найближче оточення найвеличнішого-антимайданівці,да і він сам розповідав про ебонітові палички!!!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...
Аліна Михайлова
12.08.2026
«Вони воюють, щоб ми могли жити». Ці 4 фото зроблені в один день. Сьогодні. Практично в один час. Київ та східний фронт. Третій день поспіль мені на стаб привозять згорівших бійців в страшних опіках. Термобаричні скиди - ...
Олена Марушко
7.08.2026
В епоху швидкої моди та масового виробництва, коли одяг можна купити у кілька кліків, а викинути уже за сезон, у нашому місті залишається місце, де час ніби уповільнив свій рух. Це навчально-практичний центр сервісного ...