<
Віктор Ягун

Теракт у Львові: війна йде і в тилу

11:35 | 23.02.2026 / Погляд / , /
43
/ Коментарі відсутні

У ніч на 22 лютого у Львові стався класичний диверсійний теракт із застосуванням саморобних вибухових пристроїв. Вибухи пролунали після виклику поліції на повідомлення про нібито проникнення до магазину – тобто йдеться про заздалегідь сплановану “пастку” для правоохоронців. Загинула 23-річна патрульна поліцейська, понад два десятки людей поранені, подію офіційно кваліфіковано як теракт, розслідування ведуть Служба безпеки, Національна поліція та прокуратура.

Перший висновок – це не випадковість і не кримінальна розбірка. Схема з подвійним вибухом після виклику поліції – класичний метод диверсійних груп, який використовується для максимізації втрат серед сил безпеки і створення психологічного ефекту. Так працювали ІДІЛ, фундаменталісти всіх напрямів, російські ГРУшні групи на Донбасі у 2014-2015 роках. Тобто ми бачимо технологію, яка має чітку, у тому числі, логіку спецслужб.

Другий висновок – ціль теракту була не Львів як місто, а Україна як тилова зона. Львів – символ безпеки для українського тилу і ключовий логістичний вузол між Україною та ЄС. Будь-який теракт там – це сигнал: “ми можемо дістати вас навіть на заході Україні”. Це чиста стратегія терору, спрямована на деморалізацію суспільства, на тиск на політичне керівництво і на інформаційний ефект у Європі.

Третій висновок – це операція у синхроні з ракетно-дроновими атаками РФ. Теракт стався на тлі комбінованих ударів по Україні тієї ж ночі, що говорить про координацію інформаційного та військового тиску. Кремль давно працює за моделлю “удар по фронту + диверсія в тилу + інформаційна кампанія”. Так було під час атак на Київ у 2023-2024 роках, так само у Польщі та країнах Балтії з диверсіями на логістиці.

Четвертий висновок – це частина системної кампанії російських спецслужб проти української інфраструктури безпеки. Останні місяці ми бачимо: вербування підлітків, підпали ТЦК та СП, диверсії на залізниці, агентурні групи з Молдови і Придністров’я, які готували замовні вбивства. Це один ланцюг. Львівський теракт – його логічне продовження.

П’ятий висновок – інформаційна складова вже працює. Російські канали розганяють тези “в Україні хаос”, “терористи всередині країни”, “Захід України небезпечний”, “держава не контролює ситуацію”. Це стандартні ІПсО-індикатори. Завдання – посіяти страх, знизити довіру до сил безпеки і створити картинку нестабільності перед новими раундами переговорів.

Що важливо розуміти стратегічно. Росія переходить до моделі війни на виснаження, де фронт – лише одна лінія. Друга лінія – диверсії в тилу. Третя – інформаційні операції. Четверта – політичний тиск на союзників України. Львівський теракт – елемент цієї багатошарової кампанії.

На мою думку в найближчі 4-8 тижнів можливі повторні спроби диверсій у великих тилових містах, особливо там, де є логістичні вузли, енергетика, навчальні центри, склади гуманітарної допомоги або міжнародні місії. Акцент робитимуть на дешеві інструменти: СВП, підпали, мінування, використання завербованих громадян або кримінальних елементів. Паралельно буде масована інформаційна кампанія про «хаос в Україні».

Що потрібно. Посилення контррозвідки у тилових регіонах, контроль за орендою приміщень, продажем вибухових компонентів, а також робота з населенням — пояснювати схеми вербування і провокацій. І головне – не панікувати. Мета терору – страх. Якщо суспільство не піддається страху, теракт не досягає своєї стратегічної мети.

Світла пам’ять загиблій поліціянтки. Це війна, яка йде не лише на фронті. І ми повинні відповідати на неї як держава воюючого тилу – жорстко, системно і без ілюзій.

Нагадаємо, у ніч на 22 лютого у Львові стався теракт, внаслідок якого загинула 23-річна поліцейська. Зловмисники використали тактику повторного вибуху після фейкового виклику на «102».

23-літню поліцейську Вікторію Шпильку, яка загинула внаслідок теракту у Львові, поховають у селі Верба Оваднівської громади у середу, 25 лютого.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Валерій Костюк
3.04.2026
Сьогодні в магазині почув фразу, яка, чесно, зачепила. Жінка сказала про хвилину мовчання: «Це показуха… це не потрібно… мертвих не повернеш…» І знаєте, я задумався. Так, мертвих не повернеш. Але справа ж не в цьому. ...
Жанна Білоцька
31.03.2026
В одному з коментарів під дописом про толоку на сторінці міського голови натрапила на репліку жінки, яка з іронією запитувала: мовляв, що робитимуть двірники, коли за них інші приберуть — «бухати»? Я їй відповіла. Але ...
Володимир Бахненко
26.03.2026
Не ТЦК. Їхав додому з мого госпіталя, де працюю з військовими і на житомирській трасі зустрів таку наліпку. Я чув про такі наліпки раніше. Але вчора побачив вперше. Сфотографував. І це мене дуже зачепило. Ми живемо в ...
Аліна Шубська
25.03.2026
Щоразу як пишу про свою тверезість, з'являється пул коментарів, які вже стали традиційними настільки, що їх можна об'єднати в окремі групи. Наприклад: 1. Алкогольна залежність — це вибір, можна ж було просто не пити Ні, ...
Денис Казанський
19.03.2026
Тема закінчення війни в Україні знову відходить на другий план. Після певних надій на якусь домовленість стало ясно, що ніякого припинення вогню в осяжному майбутньому не буде. А коли буде? На мій суб'єктивний погляд, ...