<
Віктор Ягун

Теракт у Львові: війна йде і в тилу

11:35 | 23.02.2026 / Погляд / , /
15
/ Коментарі відсутні

У ніч на 22 лютого у Львові стався класичний диверсійний теракт із застосуванням саморобних вибухових пристроїв. Вибухи пролунали після виклику поліції на повідомлення про нібито проникнення до магазину – тобто йдеться про заздалегідь сплановану “пастку” для правоохоронців. Загинула 23-річна патрульна поліцейська, понад два десятки людей поранені, подію офіційно кваліфіковано як теракт, розслідування ведуть Служба безпеки, Національна поліція та прокуратура.

Перший висновок – це не випадковість і не кримінальна розбірка. Схема з подвійним вибухом після виклику поліції – класичний метод диверсійних груп, який використовується для максимізації втрат серед сил безпеки і створення психологічного ефекту. Так працювали ІДІЛ, фундаменталісти всіх напрямів, російські ГРУшні групи на Донбасі у 2014-2015 роках. Тобто ми бачимо технологію, яка має чітку, у тому числі, логіку спецслужб.

Другий висновок – ціль теракту була не Львів як місто, а Україна як тилова зона. Львів – символ безпеки для українського тилу і ключовий логістичний вузол між Україною та ЄС. Будь-який теракт там – це сигнал: “ми можемо дістати вас навіть на заході Україні”. Це чиста стратегія терору, спрямована на деморалізацію суспільства, на тиск на політичне керівництво і на інформаційний ефект у Європі.

Третій висновок – це операція у синхроні з ракетно-дроновими атаками РФ. Теракт стався на тлі комбінованих ударів по Україні тієї ж ночі, що говорить про координацію інформаційного та військового тиску. Кремль давно працює за моделлю “удар по фронту + диверсія в тилу + інформаційна кампанія”. Так було під час атак на Київ у 2023-2024 роках, так само у Польщі та країнах Балтії з диверсіями на логістиці.

Четвертий висновок – це частина системної кампанії російських спецслужб проти української інфраструктури безпеки. Останні місяці ми бачимо: вербування підлітків, підпали ТЦК та СП, диверсії на залізниці, агентурні групи з Молдови і Придністров’я, які готували замовні вбивства. Це один ланцюг. Львівський теракт – його логічне продовження.

П’ятий висновок – інформаційна складова вже працює. Російські канали розганяють тези “в Україні хаос”, “терористи всередині країни”, “Захід України небезпечний”, “держава не контролює ситуацію”. Це стандартні ІПсО-індикатори. Завдання – посіяти страх, знизити довіру до сил безпеки і створити картинку нестабільності перед новими раундами переговорів.

Що важливо розуміти стратегічно. Росія переходить до моделі війни на виснаження, де фронт – лише одна лінія. Друга лінія – диверсії в тилу. Третя – інформаційні операції. Четверта – політичний тиск на союзників України. Львівський теракт – елемент цієї багатошарової кампанії.

На мою думку в найближчі 4-8 тижнів можливі повторні спроби диверсій у великих тилових містах, особливо там, де є логістичні вузли, енергетика, навчальні центри, склади гуманітарної допомоги або міжнародні місії. Акцент робитимуть на дешеві інструменти: СВП, підпали, мінування, використання завербованих громадян або кримінальних елементів. Паралельно буде масована інформаційна кампанія про «хаос в Україні».

Що потрібно. Посилення контррозвідки у тилових регіонах, контроль за орендою приміщень, продажем вибухових компонентів, а також робота з населенням — пояснювати схеми вербування і провокацій. І головне – не панікувати. Мета терору – страх. Якщо суспільство не піддається страху, теракт не досягає своєї стратегічної мети.

Світла пам’ять загиблій поліціянтки. Це війна, яка йде не лише на фронті. І ми повинні відповідати на неї як держава воюючого тилу – жорстко, системно і без ілюзій.

Нагадаємо, у ніч на 22 лютого у Львові стався теракт, внаслідок якого загинула 23-річна поліцейська. Зловмисники використали тактику повторного вибуху після фейкового виклику на «102».

23-літню поліцейську Вікторію Шпильку, яка загинула внаслідок теракту у Львові, поховають у селі Верба Оваднівської громади у середу, 25 лютого.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Митрополит Епіфаній
20.02.2026
За кілька днів – Прощена неділя, останній день перед Великим постом і особливий привід для нагадування про цей наш християнський обов‘язок – прощення. Нині, в тяжких умовах війни, вміння прощати, тобто не тримати, ...
Єгор Че
16.02.2026
Чи ви знали, що «Рубінові зірки Кремля» були виготовлені.... в українській Костянтинівці на Донеччині. На заводі, який був зведений бельгійськими бізнесменами та вкрадений більшовиками... На початку 1937 р. уряд СРСР ...
Сергій Стерненко
14.02.2026
Приклад Гераскевича це насправді про те, щоб бути людяним. Коли ти людяний, ти не можеш закривати очі на вбивства, на геноцид, на терор. Це про емпатію. І саме тому я зневажаю тих співгромадян, котрі вважають, що можна ...
Євген Спірін
13.02.2026
З початку січня в тредс почали з'являтися десятки тисяч акаунтів з «простими касирками», робітницями тракторних заводів і баристами зі старбакс, що плачуть [бо їх ніхто не привітав]. Частина цих акаунтів надмірно ...
Віктор Ющенко
3.02.2026
​Я звертаюся до вас сьогодні, у цей засніжений та холодний лютий дві тисячі двадцять шостого року, відчуваючи кожним фібром своєї душі пульсацію кожного нашого українського поля, від багатостраждальної Херсонщини до ...