<
Віктор Ягун

Теракт у Львові: війна йде і в тилу

11:35 | 23.02.2026 / Погляд / , / Коментарі відсутні

У ніч на 22 лютого у Львові стався класичний диверсійний теракт із застосуванням саморобних вибухових пристроїв. Вибухи пролунали після виклику поліції на повідомлення про нібито проникнення до магазину – тобто йдеться про заздалегідь сплановану “пастку” для правоохоронців. Загинула 23-річна патрульна поліцейська, понад два десятки людей поранені, подію офіційно кваліфіковано як теракт, розслідування ведуть Служба безпеки, Національна поліція та прокуратура.

Перший висновок – це не випадковість і не кримінальна розбірка. Схема з подвійним вибухом після виклику поліції – класичний метод диверсійних груп, який використовується для максимізації втрат серед сил безпеки і створення психологічного ефекту. Так працювали ІДІЛ, фундаменталісти всіх напрямів, російські ГРУшні групи на Донбасі у 2014-2015 роках. Тобто ми бачимо технологію, яка має чітку, у тому числі, логіку спецслужб.

Другий висновок – ціль теракту була не Львів як місто, а Україна як тилова зона. Львів – символ безпеки для українського тилу і ключовий логістичний вузол між Україною та ЄС. Будь-який теракт там – це сигнал: “ми можемо дістати вас навіть на заході Україні”. Це чиста стратегія терору, спрямована на деморалізацію суспільства, на тиск на політичне керівництво і на інформаційний ефект у Європі.

Третій висновок – це операція у синхроні з ракетно-дроновими атаками РФ. Теракт стався на тлі комбінованих ударів по Україні тієї ж ночі, що говорить про координацію інформаційного та військового тиску. Кремль давно працює за моделлю “удар по фронту + диверсія в тилу + інформаційна кампанія”. Так було під час атак на Київ у 2023-2024 роках, так само у Польщі та країнах Балтії з диверсіями на логістиці.

Четвертий висновок – це частина системної кампанії російських спецслужб проти української інфраструктури безпеки. Останні місяці ми бачимо: вербування підлітків, підпали ТЦК та СП, диверсії на залізниці, агентурні групи з Молдови і Придністров’я, які готували замовні вбивства. Це один ланцюг. Львівський теракт – його логічне продовження.

П’ятий висновок – інформаційна складова вже працює. Російські канали розганяють тези “в Україні хаос”, “терористи всередині країни”, “Захід України небезпечний”, “держава не контролює ситуацію”. Це стандартні ІПсО-індикатори. Завдання – посіяти страх, знизити довіру до сил безпеки і створити картинку нестабільності перед новими раундами переговорів.

Що важливо розуміти стратегічно. Росія переходить до моделі війни на виснаження, де фронт – лише одна лінія. Друга лінія – диверсії в тилу. Третя – інформаційні операції. Четверта – політичний тиск на союзників України. Львівський теракт – елемент цієї багатошарової кампанії.

На мою думку в найближчі 4-8 тижнів можливі повторні спроби диверсій у великих тилових містах, особливо там, де є логістичні вузли, енергетика, навчальні центри, склади гуманітарної допомоги або міжнародні місії. Акцент робитимуть на дешеві інструменти: СВП, підпали, мінування, використання завербованих громадян або кримінальних елементів. Паралельно буде масована інформаційна кампанія про «хаос в Україні».

Що потрібно. Посилення контррозвідки у тилових регіонах, контроль за орендою приміщень, продажем вибухових компонентів, а також робота з населенням — пояснювати схеми вербування і провокацій. І головне – не панікувати. Мета терору – страх. Якщо суспільство не піддається страху, теракт не досягає своєї стратегічної мети.

Світла пам’ять загиблій поліціянтки. Це війна, яка йде не лише на фронті. І ми повинні відповідати на неї як держава воюючого тилу – жорстко, системно і без ілюзій.

Нагадаємо, у ніч на 22 лютого у Львові стався теракт, внаслідок якого загинула 23-річна поліцейська. Зловмисники використали тактику повторного вибуху після фейкового виклику на «102».

23-літню поліцейську Вікторію Шпильку, яка загинула внаслідок теракту у Львові, поховають у селі Верба Оваднівської громади у середу, 25 лютого.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Поль Мішель Манандіз
5.06.2026
А якщо він досі там — значить, хтось і далі залишає ці двері прочиненими, замість того щоб остаточно їх зачинити. Ворог проник не лише до нас. Він проник усюди, використовуючи людські слабкості, марнославство, довіру й ...
Ірина Іванців-Гріга
4.06.2026
Крик душі лікарки у кінці навчального року, яка втомилася лікувати здорові дитячі животи перед контрольними чи після заліків, або роздуми відмінниці-перфекціоністки. ...сьогодні багато говорять про якість освіти, рейтинги ...
Борис Філатов
3.06.2026
Майже всі ви бачили фото того жаху, що під@ри знову наробили в Дніпрі. Але я на те і міський голова, щоб звертати увагу на деталі. Просто подивіться собі під ноги. Весь асфальт побитий. Це - касетний боєприпас. ВОНИ ...
Олеся Козачук
25.05.2026
Будемо відвертими самі з собою: коли говориться про військових, чи діючих чи демобілізованих, наш соціум часто схильний до впадання в крайнощі. Ми або романтизуємо їх, створюючи образ бездоганних титанів без страху й ...
Леся Воронюк
21.05.2026
Я добре пам'ятаю перший День вишиванки. Пам'ятаю, як піднімалася на свій факультет і на мить відчула страшенне розчарування, бо не помітила нікого у вишитій сорочці. Ця "трагедія" тривала всього долю секунди, бо вже за ...