Хвилина мовчання — не показуха: що стоїть за цією паузою для ветеранів

Сьогодні в магазині почув фразу, яка, чесно, зачепила. Жінка сказала про хвилину мовчання: «Це показуха… це не потрібно… мертвих не повернеш…» І знаєте, я задумався.

Так, мертвих не повернеш. Але справа ж не в цьому. Хвилина мовчання — це не про показуху. Це про пам’ять. Про повагу. Про те, щоб не забути, якою ціною ми живемо сьогодні.

Я — ветеран. І для мене це не формальність. Це обличчя побратимів, яких уже немає. Це родини, які втратили найрідніших. Це дружини, які чекають… і ті, які вже не дочекаються.

У нашій громадській організації «Підтримай героїв» є ці люди. Я дивлюся їм в очі. І я знаю — ця хвилина для них має значення. Бо це знак: ми пам’ятаємо. ми не забули. їхня жертва не була даремною.

Хвилина мовчання — це мінімум, який ми можемо зробити. Просто зупинитись. Просто віддати шану. Без пафосу. Без показухи. По-людськи.

А як ви вважаєте? Чи потрібна хвилина мовчання в нашій країні сьогодні?