Тарифи на газ: чи правильне це тимчасове регулювання ціни та чи виграють від цього олігархи

Тема останніх днів – тарифи на газ. На нараді за головуванням Президента Володимир Зеленський було прийнято рішення про зниження ціни газу до не вище 6,99 грн., коли раніше у більшості областей ціна була 9,9 грн за м.куб.

Також тарифи на розподіл, де вони були суттєво вищі, аніж середні по країні, будуть знижені до рівня не вище 1,79 грн (зокрема для дрібних облгазів типу Лубнигаз, де не спрацьовує ефект масштабу).

Сумарно це призведе до зниження платіжки домогосподарства у більшості областей на 500-800 грн.

Основна дискусія зараз триває про два питання: чи правильне це тимчасове регулювання ціни і чи виграють від цього олігархи, зокрема Фірташ. Друге твердження особливо абсурдне, але почнемо із першого.

1. Ринок газу. У всьому світі всі ринки чимось регулюються: або достатньою конкуренцією, або державою. Лібералізуються конкурентні ринки (наприклад, немає сенсу регулювати ринок ковбаси), а монополізовані регулються.

В Україні ж, коли проводилася лібералізація ринку газу, була очевидна двохрівнева монополізація:

• Нафтогаз контролює майже 75% видобутку українського газу – і очевидно має ринкову владу та домінуюче становище на оптовому ринку газу.
• облгаззбути (у тому числі Фірташа) контролюють 99% обласних/регіональних роздрібних ринків і мають там домінуюче становище та ринкову владу.

Підрахунок елементарних показників, які демонструють рівень монополізації, типу індексу Герфіндаля-Хіршмана показують велику монополізацію і оптового, і роздрібних ринків. А в умовах монополізації ринків державне регулювання не тільки допустиме, а часто навіть необхідне.

Наприклад, у Франції державна компанія EDF, яка виробляє біля 75% всіє електроенергії, визнана державою монополією і зобовязана 20% своєї електроенергії продавати своїм конкурентам по собівартості. Фактично Франція пішла на фінансові втрати своєї державної компанії заради розвитку конкурентного ринку і ввела таке державне регулювання.

Особливо критичною стала проблема нашого газового ринку на фоні майже 5-ти кратного зростання ціни газу на оптових ринках, починаючи з весни минулого року. В таких умовах тимчасове державне регулювання є повністю виправданим.

1. Чи виграє від цього регулювання Фірташ чи інші газові олігархи? Звичайно, ні.

Рішенням передбачається, що роздрібна ціна у всіх регіонах має бути не більше 6,99 грн. Оскільки свій газ є лише у Нафтогазу, то всі інші газзбути працюють на покупному газу. Тобто спочатку купують газ по ринкових цінах на оптовому ринку і потім продають на роздрібних. Ціна газу на оптовому ринку зараз складає 9-11 грн. Продавати роздрібному споживачу можна по ціні не вище 6,99 грн. Звісно, ні про які прибутки Фірташа чи інших олігархів тут говорити не приходиться. Такі твердження – це безграмотність помножена на бажання політичного хайпу на конюнктурній хвилі газу.

Підсумовуючи. Це рішення прийнято виключно в інтересах громадян України, які в холодну зиму під час карантину, можуть постраждати від надто різкого зростання ціни газу. Для тимчасвого обмеження цін на газ є всі підстави: і теоретично-наукові, і розуміння практичних складних обставин сьогоднішньої ситуації.