<
Олена Владика

Щиро сподіваюся, що депутати не поставлять політичні принципи вище потреб дітей та проголосують за створення гімназії №7 у Володимирі

Цей запис опубліковано більш як рік тому
21:18 | 18.05.2023 / Погляд / , / Коментарі відсутні

19-го травня важливий день, він покаже що для володимирських депутатів важливіше – власні принципи, чи благополуччя дітей. На сесії міської ради буде вирішуватися питання про створення на базі 7-ї початкової школи повноцінної гімназії. Це дасть можливість продовжити там навчання значній кількості дітей, які після реорганізації Центру освіти не зможуть залишитися у спортивному ліцеї.

Можна писати багато чому це важливо, але я сьогодні напишу, чому це необхідно для дітей з інвалідністю, серед яких і моя дочка. Саме в цій школі навчається найбільше дітей з інвалідністю міста. Люди переїжджають і з інших міст, селяться у Володимирі, тільки щоб дитина могла ходити тут до школи, хтось орендує житло поруч (і плювати, які умови) тільки б дитина мала можливість бути в школі.

Це єдиний заклад в місті де є педагогічний патронаж, завдяки цьому дитина може ходити до школи, а я в цей час працювати, а працювати – значить мати можливість жити. Якщо завтра цим дітям не дозволять продовжити навчання в своїй школі, вони повернуться в розвитку на два роки назад, бо перехід в іншу школу буде для них величезним стресом.

Не треба казати що у нас нема на це грошей, вони є. Прогноз? – Живемо в такий час, що прогнозувати марно, а ось прожити кожен день щасливо – варто, забезпечити дітям спокійне життя – обов’язково. Всі знають що питання дуже політичне, але коли в політику грають благополуччям дітей – це неприпустимо.

Щиро сподіваюся, що депутати, яким жителі нашої громади довірили керівництво нею, і керівництво її грошима, не поставлять завтра політичні принципи, асфальт і бруківку, вище спокою і благополуччя дітей.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Яніна Соколова
9.09.2026
Нарешті малороси озвучили свої відчуття. Кіста від української - це прям дуже гарна алегорія. І думаю, це щиро. За що респект, за те, що нарешті озвучила. Повірте, половина публічних людей-малоросів думають так. І у них ...
Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...