<
Леся Гасиджак

«П’ять колосків» — символ Голодомору, а не ялинкової іграшки

13:08 | 24.11.2025 / Погляд / , / 1 коментар

Хотіла прожити цей день в тиші і домашній рутині, без соцмереж. Але колега надіслав лінк… Компанія BEVZA випустила лімітовану серію ялинкових прикрас (!!!!) під назвою і у вигляді… «Сет п’ять колосків». У описі йдеться: «Вони уособлюють відродження, надію та єдність поколінь, стаючи оберегом вашого святкового дому».

“Закон про 5 колосків” – народна назва репресивної постанови «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», прийнятої 7-го серпня 1932 року. Згідно неї, як покарання за так зване “розкрадання колгоспного й кооперативного майна” внормовувалося застосовувати розстріл з конфіскацією всього майна, а за пом’якшуючих обставин – позбавлення волі щонайменше на 10 років, так само з конфіскацією майна, по відношенню до людини, в якої забрали все що можна, прирікши на смерть її і всю сім’ю, і яка шукала бодай якоїсь поживи: мерзлу картоплю, пару колосків збіжжя на полі, чи мертвого коня, облитого вапном. Чому його назвали “законом про 5 колосків”? Бо покарання наступало навіть за підняту з колгоспного поля жменю зерна! За даними оприлюдненими УІНП, “за неповні п’ять місяців за цією постановою було засуджено 54 645 осіб. З них 2110 – до страти”. Карали і дітей, які намагалися знайти хоч якусь їжу. В архіві усної історії Музею Голодомору повно таких історій!

Люди добрі, що з вами? Невже ви живете настільки в іншій реальності? Невже ви бодай рамково не знаєте основу основ – історію цієї країни в якій живете, і невже словосполучення “5 колосків” не проявляється стійким образом у ваших головах? Ви справді повісите це на ялинку?

PS. Всі коментарі, які містять образи і насміхання з назви бренду чи прізвища я видалила і буду це робити. Не падайте на дно. Тут мова про дуже конкретну річ. І ні про що інше.

Матеріалом для публікації став пост Лесі Гасиджак у фейсбуці.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
один коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...