<
Олексій Копитько

Про проблему «звичайних росіян» і її дуже просте рішення

11:44 | 24.04.2026 / Погляд / , / Коментарі відсутні

Росіяни жаліються на прильоти у Росії, називаючи себе «звичайними людьми». Але саме зі «звичайні люди» навмисно атакували водосховища, завдаючи значної шкоди екосистемам та загрожуючи мільйонам людей в Україні.

На що здатні “звичайні російські люди”

1. У Росії – унікальна природа. Фантастична. Від субтропіків до Арктики. Неймовірна краса. Море, ліси, річки, гори. Рай на будь-який смак. Одна проблема – ця благословенна земля населена “звичайними людьми”.

2. Звичайні російські люди висадили в повітря дамбу Каховського водосховища, вбили систему зрошення, зруйнували цілий регіон. Звичайні російські люди умисно атакували дамбу Київського водосховища. Підкреслюю – умисно.

Вони хотіли спровокувати певні наслідки: затопити місто з 3 мільйонами населення. Цей потоп, знищивши попутно Бортницьку станцію аерації, знищив би Дніпро і середовище проживання щонайменше для 10 – 12 мільйонів людей. Це не враховуючи потенційних жертв та інших наслідків.

Звичайні російські люди нещодавно умисно кидали КАБи на дамбу Печенізького водосховища, щоб затопити половину Харківської області, створити проблеми 1 мільйону жителів у самому Харкові та сильно нашкодити кільком містам та десяткам сіл. Вони робили це навмисно. Вони хотіли цього, просто не вийшло. Вони повторять це, не сумнівайтеся.

Звичайні російські люди занапастили природу і землю, яка могла б прогодувати 10 мільйонів людей. Знищили на кілька поколінь або назавжди близько 20 тисяч квадратних кілометрів (це площа Словенії або половина Нідерландів), спаскудили ще стільки ж.

Ці ж звичайні люди застосовували хімічну зброю, рознесли на щебінь і отруїли “звільнену” частину Донбасу, зруйнували екосистему, знищивши водний баланс і прирекли цей регіон. Що вони зробили із тваринним світом – не піддається опису.

Хтось може засумніватися, а чи це звичайні російські люди? Може, незвичайні? Ні, звичайнісінькі.

Що мають зробити “звичайні росіяни” замісто того, щоб бідкатися?

3. Коли побічні ефекти війни торкнулися їхніх домівок, вони раптово жалібно заголосили, що вони звичайні люди! Пішаки! То чого кричати? Ми це й так знаємо. Звичайні.

Дехто стверджує, що такий вплив на Росію, як у Туапсе, мобілізує звичайних людей. І це правда. Вся річ в тому, чи мобілізує “за” війну чи “проти” війни? Якщо “за” війну – отже, звичайні російські люди повністю заслужили все, що у них відбувається. Якщо “проти” війни – то тут треба розбиратися.

4. Звичайні російські люди і справді добрі росіяни стверджують, що противників війни більше, а прихильників – менше. І це ж чудово! Це означає, що більшість може створити “зону відчуження” навколо меншості. Так працюють соціальні механізми.

Звичайній російській людині, яка проти війни, необов’язково битися головою об стіну Кремля, намагаючись налякати Володимира Путіна. Достатньо, щоб сусід звичайної людини, яка проти війни, боявся почепити на свою машину знак Z. Через розбиті вікна і порізані шини.

Щоб відморожені тітки у школах, які отруюють дітей ненавистю, могли спілкуватися лише з собі подібними. А таких об’єктивно менше.

Є безліч способів зупинити машину війни, коли в цьому бере участь багато звичайних людей. Механізми залякування та примусу перестають працювати. Тоді достатньо однієї добротної кризи, щоб цитадель зла посипалася.

Але це якщо більшість звичайних російських людей справді проти війни. Якщо ж вони “за” або їм і так нормально – ну, тоді нема чого скаржитися на свою “звичайність”.

Коли російські соцмережі майорітимуть новинами про побиті машини з наліпками Z, коли “герої СВО” будуть уникати публічності і ховатися в норах – тоді буде привід про щось по-справжньому говорити зі звичайними людьми. Поки що – лише індивідуально з тими, хто справою довів неприйняття війни.

Ми віримо Росспоживнагляду Краснодарського краю, який стверджує, що в Туапсе немає жодних приводів для занепокоєння. Це ж заявили якісь звичайні російські люди, не якісь небожителі чи московські інтервенти. Он і прокурори дерева посадили.

Так що визначтеся.

Матеріалом для публікації стла стаття Олексія Копитько у виданні “24 Канал”.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Олена Васильєва
23.04.2026
Якщо ви, американці, домовитеся з росією, то для нас це буде значно краще, ніж якщо ви домовитеся з нами, – сказав лукашенко в інтерв'ю Санчесу, американському пропагандисту "русского мира", який у 2025 році запустив свою ...
Митрополит Епіфаній
16.04.2026
Сьогодні - Світлий четвер. Так він іменується у церковній традиції, бо всі дні Великоднього тижня - світлі. Адже вони нагадують про радість та світло, які Христове Воскресіння принесли людству. Однак нинішній ранок для ...
Священник Олексій Філюк
9.04.2026
Щороку перед святами ми поспішаємо на цвинтар, щоб згадати наших рідних і близьких, які вже відійшли у вічність. Несемо на могили свічки, квіти, інколи і цілі кошики зі штучними прикрасами… Бо хочеться зробити щось добре, ...
Валерій Пекар
8.04.2026
Здається, що світ стає все менш безпечним і загалом наближається до грані глобальної війни. Але парадоксальним способом може статися навпаки. Дві великі війни доводять, що сильніша держава не може перемогти й нав’язати ...
Ольга Криштопа
6.04.2026
У школі діти жартують про «втечу від ТЦК» як гру, але для дорослих, які живуть війною, такі слова звучать тривожно. Ветеранка ділиться історією, що оголює: ставлення до війни і військових формується змалку — і діти лише ...