Про другий тур виборів: де межа цинізму і чи існує вона взагалі?

Товариство! 21- го квітня знову підемо на виборчі дільниці для того, аби обрати Президента України. Так виглядає, що до другого туру голосування українці вивели двох євреїв, що тут скажеш – такий вибір зробив український нарід.

Особисто я, в першому турі віддав свій голос за українця націоналіста Руслана Кошулинського, за такий вибір мені не соромно і я тим пишаюсь, що підтримав гідного.

Але мова про другий тур…

Так от – в другому турі я точно не буду голосувати за Порошенка, бо за п`ять років його діяльності все,що він декларував все виявилось брехнею. Війна, яка надалі продовжується і забирає життя, корупція, яка набула вже свого апогею і знищує країну з середини, чого варті тільки злодійські оборутки Свинарчуків на арміїю Це тільки вершина айсберга, так як взяли під ноги закон такого не було напевно за весь період існування Держави, успішно знівельовано всю суть і ідеї Революції Гідності завдяки діяльності гаранта і його команди, цей список можна продовжувати, але навіщо?…

Останнім часом президент робить звернення, де каже, що після першого туру він всіх почув, особливо молодь і зробить висновки, в мене одне питання: де межа цинізму і чи існує вона взагалі?

П`ять років нікого не чув, а тут настало прозріння.

Тому дивлячись на стан речей в країні за крайніх п’ять років, моя думка, що – досить.