<
Зосим Колбун

Підтримую ініціативу щодо необхідності позбавити славне місто Володимир приставки «Волинський»

Цей запис опубліковано більш як рік тому
15:21 | 27.05.2021 / Погляд / / коментарів 29

Для мене особисто ця проблема не є нова. Років 10-15 тому, коли у Нововолинську існувало Товариство краєзнавців, яке очолював нині покійний Олександр Бобак, отримав запрошення взяти участь у історико-краєзнавчій конференції, присвяченій Володимиру і його історії.

Пам’ятаю, моя доповідь була присвячена не Володимиру, але Нововолинську: «Нововолинськ: тернистий шлях українізації».

В кінці мого виступу я звернувся до присутніх на конференції щодо позбавлення Володимира цієї приставки. Мій аргумент був наступним: місто Володимир, що на Лузі, суттєво старіший за російський Владімір що на Клязьмі. Саме таким чином російсько-радянська імперія хотіла відрізнити ці два міста.

Реакція присутніх на конференції була неоднозначною.

Цікаво інше – після виступу до мене підійшли мешканці Володимира і повідомили, що ломлюсь у відчинені двері, адже було проведене опитування, більшість із респондентів висловились за збереження російсько-радянського варіанту назви міста. Для мене це була несподівана і неприємна новина.

Не можу пригадати широкого обговорення пропозиції відновлення назви міста Володимира, окрім ініціативи Ігоря Гузя. Я його позицію підтримую.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 29
  1. Соромлюсь запитати, а ви провели опитування чи комусь взагалі цікава ваша думка перед тим як шось писати?

  2. Це зараз просто дууууже нагальне питання. Дороги і косіння трави то фігня.

    • Так а що: далі суто візуального комфорту бачити нездатні?
      Чи Вам і при більшовицькому Рейху було б добре та “цивілізовано” – аби дорога та трава покошена?

  3. Глупым хохлам та эмигрантам с масковии нравица конечно же как валинский эта у них лаптей спрашивать надо как нам называться

  4. В розмовній мові усі вживають “у нас, у Володимирі”, а не “у нас, у Володимирі-Волинському”.

  5. Приємно, що є ще свідомі українці! Шкода лишень, що таких меншість. На жаль(

      • А це, даруйте, до чого?
        У Вас слова, коли їх промовляєте чи пишете – узагалі якось пов’язуються із їхнім значенням?

        • Не доходить ? Пояснюю. Свідомі нічого хорошого для народа України не зробили, тільки погіршували життя простих людей. Шо ви дали людям, крім СУ-ГС ?
          Бажати, шоб свідомі і далі розвалювали країну, може тільки той, хто її ненавидить. Так зрозуміло ?

  6. Декільком совковим дописувачам ,ідея перейменування ,як пилкою по одному місцю ,та вірю ,що здорова більшість переможе цих проросійских гнид .

    • Не сумуй, мотлох, ти впевнено позбавляешся комуняцької спадщини, і чим далі, тим швидше ! я за тебе радий, хе-хе

          • Ну, поки що дивуємося ми (=цивілізовані люди) твоїй печерній хамовитости…))
            А ось Ви – якраз ПРОДОВЖУЄТЕ (попри Ваші запевнення).)))
            Раб – він і є раб (а не “гість”, всупереч “офіційній назві”).

          • Олекса, це ти про тих рабів, шо на плантаціях пшекії будують дорогу в еуропу ?

  7. Та чого чекати від людей, стільки мордованих та обурюваних більшовицькою та проросійською пропагандистською машиною – вкупі з послідовнім обмеженням світогляду та репресіями?! Певна річ, що ” більшість не буде за”!
    Знайшли кого питати!
    Он, і Росіяни з СРСР ще не виросли.
    Дяка Богові, що такі люди, як Зосим Колбун не бояться (і не лінуються!) висловитися з болючої теми.
    Тож низький йому уклін!
    А бидла, котре турбує лише матеріяльне благополуччя та підстрижений газон – нажаль, не бракує.
    Питання – з якої речі з ним хтось повинен рахуватися?))

  8. Ой, Олекса, як я розумію твое обурення ! Дійсно, ти вже досяг “матеріяльне благополуччя та підстрижений газон”, так шо тепер для тебе основне – його утримати ! А для цього треба, шоб оце бидло, оці жебраки, яким нема чим сплачувати комуналку, не посягали на накрадене тобою народне добро ! Тримайся, далі буде важче !

  9. Один з Києва та два з Нововолинська вказують як любити володимирчанам своє місто. “Питання – з якої речі з ними хтось повинен рахуватися?”(с)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Олеся Козачук
25.05.2026
Будемо відвертими самі з собою: коли говориться про військових, чи діючих чи демобілізованих, наш соціум часто схильний до впадання в крайнощі. Ми або романтизуємо їх, створюючи образ бездоганних титанів без страху й ...
Леся Воронюк
21.05.2026
Я добре пам'ятаю перший День вишиванки. Пам'ятаю, як піднімалася на свій факультет і на мить відчула страшенне розчарування, бо не помітила нікого у вишитій сорочці. Ця "трагедія" тривала всього долю секунди, бо вже за ...
Олена Лешко
21.05.2026
У вишитих орнаментах – історія нашого народу, пам'ять про предків, мова любові до рідної землі. У кожному візерунку закодована його доля, унікальність, краса і коріння, що живить та тримає кожного з нас. Сьогодні у мене є ...
Леся Воронюк
6.05.2026
День Вишиванки щороку розпочинається з акції «Народжені у вишиванках». Їдемо в пологові будинки та даруємо малесенькі вишиті сорочки новонародженим українцям. Це наша найважливіша акція про майбутнє. Та ми нічого не ...
Володимир Демчук
5.05.2026
Світлої суботи на тижні після Великодня на міській Алеї Героїв відбулася панахида. Завдяки злагодженій організації міської влади скорботний захід пройшов із тією гідністю, на яку заслуговують наші захисники. У тиші, ...