<
Андрій Гнатюк

Парки – це не просто зелені насадження!

Цей запис опубліковано більш як рік тому
09:37 | 11.09.2020 / Погляд / / 1 коментар

Всі люди різні – від уподобань в музиці, політиці і аж до нюансів у світогляді. В цьому переконуюсь постійно. Особливо коли залізаю у соцмережі дискусії.

Чого тільки людям не вистачає до повного щастя… Переважно говорять про асфальт. Асфальт – це основа основ, це альфа-омега, це сенс і принцип. Беззаперечно, гарні дороги треба. Навіть дуже треба!

Як нормальна людина, теж хочу, аби малеча літала на велосипедах по рівних шляхах, аби жінка могла носити взуття на підборах і не боялась їх пошкодити об ямки, аби не доводилось вимивати авто та взуття після дощу. Проте – не асфальтами та ремонтами єдиними.

Парки – це не просто зелені насадження. Це щось набагато більше. У нашому місті є чудовий Слов’янський парк, що став гарною локацією. Він зустрічає нас гостинно. Людина, яка жде на автобус, може там прогулятись.

А от для того, аби пізнати княже місто ліпше, зайти далі – є ще одна чудова атракція, ім’я якій Риловиця.

Приємно чути, як реагують жителі того ж самого Нововолинська – адже у них такого дива нема, їх парк давно бажає виглядати краще. Та мова не про це.

Що таке парк, які його функціональні особливості? По-перше, екологія!

Всі ми вчили в школі всякі біології і природознавства, де точно чули слово фотосинтез. Це чистка повітря. У загазованих кам’яних джунглях без зелених зон неможливо. Інакше задихнемось. В ідеалі такі оази мають бути у кожному мікрорайоні міста – і у військовому містечку, і на цукровому, і на Устилузькій…

По-друге, наші діти вчаться пізнавати світ природи. Ті, хто не може виїздити на природу, не має дідусів-бабусь, викинув з життя такий феномен як присадибна ділянка не має як показати маляті красу навколишнього світу.

У парку ж можна натрапити на гарні рослини, цікаві дерева, почути трелі пташині, а як пощастить – то натрапити і на білочку чи їжачка. Для цього не треба їхати в ліс!

По-третє, це соціальна активність! Це спорт! У парку можна побігати, займатись йогою, підтягуватись на турніках. То набагато комфортніше, аніж у дворі. Тим більше, ніхто поряд не газує автівкою, не викидає сміття.

По-четверте, однозначно мають бути локації для вигулу домашніх улюбленців. Без цього ніяк. Але – локації. поважаємо братів наших чотирилапих, але не забуваємо, що парк і для людей.

По-п’яте, це можливість спілкуватись. З окремими людьми я би ніколи не зустрівся наживо, якби не Риловиця. Вийшов гуляти зі своїми домашніми, а тут на сусідній лаві сидять люди, з якими перетинався лише у соцмережі! Живемо ніби неподалік, а не перетнутись. А тут – налагодження соціальних контактів. Це – великий плюс.

І – зрештою, парк важлива локація для туристичного Володимира-Волинського. Вірю, що незабаром наше княже місто стане кращим, цікавішим, прогресивнішим, а ще – чистішим і зеленішим.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
один коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...