<
Андрій Гнатюк

Парки – це не просто зелені насадження!

Цей запис опубліковано більш як рік тому
09:37 | 11.09.2020 / Погляд / / 1 коментар

Всі люди різні – від уподобань в музиці, політиці і аж до нюансів у світогляді. В цьому переконуюсь постійно. Особливо коли залізаю у соцмережі дискусії.

Чого тільки людям не вистачає до повного щастя… Переважно говорять про асфальт. Асфальт – це основа основ, це альфа-омега, це сенс і принцип. Беззаперечно, гарні дороги треба. Навіть дуже треба!

Як нормальна людина, теж хочу, аби малеча літала на велосипедах по рівних шляхах, аби жінка могла носити взуття на підборах і не боялась їх пошкодити об ямки, аби не доводилось вимивати авто та взуття після дощу. Проте – не асфальтами та ремонтами єдиними.

Парки – це не просто зелені насадження. Це щось набагато більше. У нашому місті є чудовий Слов’янський парк, що став гарною локацією. Він зустрічає нас гостинно. Людина, яка жде на автобус, може там прогулятись.

А от для того, аби пізнати княже місто ліпше, зайти далі – є ще одна чудова атракція, ім’я якій Риловиця.

Приємно чути, як реагують жителі того ж самого Нововолинська – адже у них такого дива нема, їх парк давно бажає виглядати краще. Та мова не про це.

Що таке парк, які його функціональні особливості? По-перше, екологія!

Всі ми вчили в школі всякі біології і природознавства, де точно чули слово фотосинтез. Це чистка повітря. У загазованих кам’яних джунглях без зелених зон неможливо. Інакше задихнемось. В ідеалі такі оази мають бути у кожному мікрорайоні міста – і у військовому містечку, і на цукровому, і на Устилузькій…

По-друге, наші діти вчаться пізнавати світ природи. Ті, хто не може виїздити на природу, не має дідусів-бабусь, викинув з життя такий феномен як присадибна ділянка не має як показати маляті красу навколишнього світу.

У парку ж можна натрапити на гарні рослини, цікаві дерева, почути трелі пташині, а як пощастить – то натрапити і на білочку чи їжачка. Для цього не треба їхати в ліс!

По-третє, це соціальна активність! Це спорт! У парку можна побігати, займатись йогою, підтягуватись на турніках. То набагато комфортніше, аніж у дворі. Тим більше, ніхто поряд не газує автівкою, не викидає сміття.

По-четверте, однозначно мають бути локації для вигулу домашніх улюбленців. Без цього ніяк. Але – локації. поважаємо братів наших чотирилапих, але не забуваємо, що парк і для людей.

По-п’яте, це можливість спілкуватись. З окремими людьми я би ніколи не зустрівся наживо, якби не Риловиця. Вийшов гуляти зі своїми домашніми, а тут на сусідній лаві сидять люди, з якими перетинався лише у соцмережі! Живемо ніби неподалік, а не перетнутись. А тут – налагодження соціальних контактів. Це – великий плюс.

І – зрештою, парк важлива локація для туристичного Володимира-Волинського. Вірю, що незабаром наше княже місто стане кращим, цікавішим, прогресивнішим, а ще – чистішим і зеленішим.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
один коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Андрій Бокоч
15.06.2026
Ніч із 14 на 15 червня була тривожною і бентежною. Ворог знову вдарив по Україні, по столиці. Ворог вдарив по Києво-Печерській лаврі. Один "шахед" влучив у Стефанівський приділ - вівтарну частину Успенського собору, а ще ...
Єгор Кравець
13.06.2026
Я особисто дуже вдячний тим полякам, які у 2022 році прихистили українців від війни. Це безцінний вчинок, який неможливо забути. Але польській державі я не бачу резону дякувати. Бо Україна – це порятунок Польщі. І коли ...
Анатолій Анатоліч
12.06.2026
Далі суто моя думка. Я вам її не нав'язую. Я не є експертом в питання життя Булгакова. Орієнтуюсь виключно на доступну інфу і на свої думки. Тож... Не розумію страждань стосовно Бvлгакова. Хочете читати- читайте. Хочете ...
Поль Мішель Манандіз
5.06.2026
А якщо він досі там — значить, хтось і далі залишає ці двері прочиненими, замість того щоб остаточно їх зачинити. Ворог проник не лише до нас. Він проник усюди, використовуючи людські слабкості, марнославство, довіру й ...
Ірина Іванців-Гріга
4.06.2026
Крик душі лікарки у кінці навчального року, яка втомилася лікувати здорові дитячі животи перед контрольними чи після заліків, або роздуми відмінниці-перфекціоністки. ...сьогодні багато говорять про якість освіти, рейтинги ...