<
Руслан Романишин

Нововолинськ має стати містом, дружнім до тварин

Цей запис опубліковано більш як рік тому
12:17 | 7.08.2020 / Погляд / /
8
/ 1 коментар

Скільки про це вже писали, а питання досі не вирішене. У Києві котів визнали частиною екосистеми, у Львові є комунальне підприємство “Лев”, а в Нововолинську при владі та ж сама людина – і не може організувати притулок для безпритульних тварин.

Песики бігають, гавкають, кидаються на велосипедистів, потрапляють під колеса. Комусь вони створюють незручності, а хтось життя своє знайшов у тому, аби нагодувати чотирилапе щастя, і не так важливо – своє чи спільне воно. Я ветеринар. Ви до мене ставитесь по-різному. Але це не зупиняє у тому, що роблю свою роботу – відповідально, вдумливо і серйозно. Не помиляються лише ті, хто нічим не займається. А ще – це не зупиняє в іншому, важливому – любові. Любові до всього живого.

Нещодавно зібрався актив захисників тварин міста. Була конструктивна і продуктивна зустріч з Ігорем Гузем та його командою. Напрацьовано було суттєве – організуватись. Це не так і просто – відкинути амбіції, неприязні і зробити щось спільно. Але мета важливіша. Рішення очолити майбутню організацію прийняв швидко. Вічний принцип – хто, якщо не я? На жаль, поки місто не випрацювало ніякого нормального вирішення. Ви бачили кліпсованих і ніби стерилізованих собак? Звісно ж. А як подивитесь на те, що серед цих ніби безплідних трапляються вагітні? За що ж ми платимо гроші з місцевого бюджету?

Тому ми повинні взяти ситуацію на свій контроль. На жаль, поки можновладці пасуть задніх, не маємо іншого вибору.

Новостворена громадська організація проведе аудит всіх безпритульних тварин, аби розуміти масштабність. Обов’язково залучатимемо спонсорів, писатимемо проєкти, шукатимемо підтримку. Я як ветеринар спільно з колегами випрацюю систему допомоги.

Наша мета – комфортне місто для всіх, хто тут живе. Для дітей, пенсіонерів, шахтарів, а також – їх домашніх улюбленців. І тих улюбленців, які не мають дому. І для тебе – також.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
один коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Митрополит Епіфаній
20.02.2026
За кілька днів – Прощена неділя, останній день перед Великим постом і особливий привід для нагадування про цей наш християнський обов‘язок – прощення. Нині, в тяжких умовах війни, вміння прощати, тобто не тримати, ...
Єгор Че
16.02.2026
Чи ви знали, що «Рубінові зірки Кремля» були виготовлені.... в українській Костянтинівці на Донеччині. На заводі, який був зведений бельгійськими бізнесменами та вкрадений більшовиками... На початку 1937 р. уряд СРСР ...
Сергій Стерненко
14.02.2026
Приклад Гераскевича це насправді про те, щоб бути людяним. Коли ти людяний, ти не можеш закривати очі на вбивства, на геноцид, на терор. Це про емпатію. І саме тому я зневажаю тих співгромадян, котрі вважають, що можна ...
Євген Спірін
13.02.2026
З початку січня в тредс почали з'являтися десятки тисяч акаунтів з «простими касирками», робітницями тракторних заводів і баристами зі старбакс, що плачуть [бо їх ніхто не привітав]. Частина цих акаунтів надмірно ...
Віктор Ющенко
3.02.2026
​Я звертаюся до вас сьогодні, у цей засніжений та холодний лютий дві тисячі двадцять шостого року, відчуваючи кожним фібром своєї душі пульсацію кожного нашого українського поля, від багатостраждальної Херсонщини до ...