<
Руслан Романишин

Нововолинськ має стати містом, дружнім до тварин

Цей запис опубліковано більш як рік тому
12:17 | 7.08.2020 / Погляд / /
8
/ 1 коментар

Скільки про це вже писали, а питання досі не вирішене. У Києві котів визнали частиною екосистеми, у Львові є комунальне підприємство “Лев”, а в Нововолинську при владі та ж сама людина – і не може організувати притулок для безпритульних тварин.

Песики бігають, гавкають, кидаються на велосипедистів, потрапляють під колеса. Комусь вони створюють незручності, а хтось життя своє знайшов у тому, аби нагодувати чотирилапе щастя, і не так важливо – своє чи спільне воно. Я ветеринар. Ви до мене ставитесь по-різному. Але це не зупиняє у тому, що роблю свою роботу – відповідально, вдумливо і серйозно. Не помиляються лише ті, хто нічим не займається. А ще – це не зупиняє в іншому, важливому – любові. Любові до всього живого.

Нещодавно зібрався актив захисників тварин міста. Була конструктивна і продуктивна зустріч з Ігорем Гузем та його командою. Напрацьовано було суттєве – організуватись. Це не так і просто – відкинути амбіції, неприязні і зробити щось спільно. Але мета важливіша. Рішення очолити майбутню організацію прийняв швидко. Вічний принцип – хто, якщо не я? На жаль, поки місто не випрацювало ніякого нормального вирішення. Ви бачили кліпсованих і ніби стерилізованих собак? Звісно ж. А як подивитесь на те, що серед цих ніби безплідних трапляються вагітні? За що ж ми платимо гроші з місцевого бюджету?

Тому ми повинні взяти ситуацію на свій контроль. На жаль, поки можновладці пасуть задніх, не маємо іншого вибору.

Новостворена громадська організація проведе аудит всіх безпритульних тварин, аби розуміти масштабність. Обов’язково залучатимемо спонсорів, писатимемо проєкти, шукатимемо підтримку. Я як ветеринар спільно з колегами випрацюю систему допомоги.

Наша мета – комфортне місто для всіх, хто тут живе. Для дітей, пенсіонерів, шахтарів, а також – їх домашніх улюбленців. І тих улюбленців, які не мають дому. І для тебе – також.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
один коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Андрій Бокоч
13.03.2026
Друзі, маю дещо сказати - про футбол і не тільки. Вчора, як ви знаєте, відбувся матч між нашим «Шахтарем» (Донецьк) і польською командою «Лех» (Познань). Команда, рідне місто якої сьогодні все ще окуповане, здобула у ...
Руслан Горовий
11.03.2026
Розкажу, бо це не дає жити. На день народження Кобзаря вирішив зробити собі подарунок — накупити різних «Кобзарів». Маю на увазі видання різних років. Вирішив витратити на це всю місячну пенсію. Ви, звісно, скажете, що я ...
Олена Полнарьова
6.03.2026
Повномасштабна війна різко перекроїла карту майбутнього у свідомості українських підлітків. Те, що ще вчора здавалося непорушними орієнтирами — топові корпорації, чіткі кар’єрні сходинки, «правильні» компанії з блискучими ...
Оксана Забужко
2.03.2026
Повна стрічка фоток Хаменеї, хоч фейсбук не відкривай. По-моєму, є в цьому щось глибоко неправильне (чи нам того не знати!) - коли згадують убивцю, а не згадують жертв. Назвімо речі своїми іменами: Іран вступив у ...
Максим Лободзінський
26.02.2026
Глянув з дитиною казочку про котика і півника. Здавалося б — проста історія: хитра лисиця краде півника, а котик його рятує. Добро перемагає зло. Крапка. Та є момент, який не дає спокою і дуже зачепив за живе. Котик, ...