Немає нічого страшнішого, ніж батькам стояти над тілом своєї дитини
Що ви бачите на цьому фото? Я поясню. На цьому фото – батько, який схилився і ридає над тілом сина, що летів на мотоциклі і потрапив в аварію, в якій і загинув. Лише зараз я помітила колесо за кілька метрів у рівчаку і ще деякі деталі…
Я б могла згенерувати фото на актуальну тему в ШІ, але він не передасть того жаху, який ми щодня бачимо в реальності, на фото, які надсилають нам слідчі, що виїжджають на місця всіх аварій з потерпілими. І це фото з батьком та сином на перший погляд спокійне, але найяскравіше говорить про проблему, яка дуже загострилась: діти їздять на мотоциклах, без посвідчень, без шоломів, без навичок, без реєстрації транспортних засобів, а потім дорослі їх хоронять. Дорослі, які не проконтролювали, не застерегли, а подекуди навіть підбурювали сісти на двоколісний, робили такі от подарунки своїм дітям, заплющували на все очі, мовляв, «він же тільки по селу покатається»…
Я спеціально не показую вам фото з відірваними руками, головами, мізками і кров’ю на асфальті, понівеченими тілами в викривлених позах..цього жаху вистачає і так.
Триває справжня війна, найжахливіша за останній час..
Але війна на дорогах, на жаль, теж нікуди не зникла.
Зараз пост не про те, хто винен. І не про штрафи. І не про роботу поліції. Хоча ми в поліції усю картину бачимо, фіксуємо, посилюємо патрулювання в місцях концентрації таких ДТП, знаємо, де, в яку пору і чому вони найчастіше відбуваються.
Але без відповідальності дорослих та всіх людей ми самі ситуацію не змінимо.
Мотоцикл чи мопед – це не іграшка і не спосіб самоствердитися перед друзями. Це транспортний засіб, який потребує знань, відповідальності та дотримання правил.
Чи говорять батьки про це з дітьми? Чи показують їм статистику, фото, відео, які ми майже щодня публікуємо на сторінках поліції Волині? Іноді одна така профілактична розмова може вберегти життя і здоров’я.
Коли я читаю статистику аварій та цифру загиблих в них – завжди шокуюсь знову і знову. Бо більшості цих випадків можна було б запобігти. За 2026 рік ми маємо вже півсотні загиблих на дорогах області. Половина померли через перевищення швидкості. Кожен і кожна з них теж колись були впевнені, що доїдуть додому. Сотні травмованих. Чверть аварій стались за участю пішоходів. Зламані життя і долі.
Я можу писати багато банальних фраз про те, що дорога не прощає помилок чи що ПДР написані кров’ю. Але воно перестало діяти. Інформування, шокова профілактика, постійні застереження – перестали діяти. Публікації та сюжети в медіа – вже не діють. Більшість людей досі впевнені, що їх це не торкнеться. Нехай би так і було! Але я сама водійка з понад 15-річним стажем. І в собі впевнена на 99%, а от в тих, хто їздить і ходить біля мене, – максимум на 10-20%.
І вибачте, але наряд поліції в кожному селі, на кожному перехресті і на кожній вулиці не поставиш, – нас нема стільки фізично.
Немалі штрафи також уже не діють (а постанов і протоколів сотні й тисячі).
Від таких світлин розривається серце. Бо втрачаються наші люди. Молоді долі. І все – через безвідповідальність.
Я не знаю, чи переконає когось цей допис. Не знаю, чи змусить він когось відмовитися від ризикованої поїздки, а когось – забрати ключі у власної дитини.
Але знаю одне: жоден мотоцикл, жодна швидкість, жодне хвилинне відчуття свободи чи адреналіну не варті життя.
І немає нічого страшнішого, ніж батькам стояти над тілом своєї дитини.
Бережіть себе. Бережіть своїх дітей. І не дозволяйте їм платити життям за дорослу безвідповідальність.
Матеріалом для публікації став пост речниці поліції Волині Ольги Бузулук у фейсбуці.
Правила дорожнього руху як і правила техніки безпеки не треба перевіряти, вони правильні