<
Ольга Бузулук

Немає нічого страшнішого, ніж батькам стояти над тілом своєї дитини

19:15 | 21.07.2026 / Погляд / , / коментарі 2

Що ви бачите на цьому фото? Я поясню. На цьому фото – батько, який схилився і ридає над тілом сина, що летів на мотоциклі і потрапив в аварію, в якій і загинув. Лише зараз я помітила колесо за кілька метрів у рівчаку і ще деякі деталі…

Я б могла згенерувати фото на актуальну тему в ШІ, але він не передасть того жаху, який ми щодня бачимо в реальності, на фото, які надсилають нам слідчі, що виїжджають на місця всіх аварій з потерпілими. І це фото з батьком та сином на перший погляд спокійне, але найяскравіше говорить про проблему, яка дуже загострилась: діти їздять на мотоциклах, без посвідчень, без шоломів, без навичок, без реєстрації транспортних засобів, а потім дорослі їх хоронять. Дорослі, які не проконтролювали, не застерегли, а подекуди навіть підбурювали сісти на двоколісний, робили такі от подарунки своїм дітям, заплющували на все очі, мовляв, «він же тільки по селу покатається»…

Я спеціально не показую вам фото з відірваними руками, головами, мізками і кров’ю на асфальті, понівеченими тілами в викривлених позах..цього жаху вистачає і так.

Триває справжня війна, найжахливіша за останній час..

Але війна на дорогах, на жаль, теж нікуди не зникла.

Зараз пост не про те, хто винен. І не про штрафи. І не про роботу поліції. Хоча ми в поліції усю картину бачимо, фіксуємо, посилюємо патрулювання в місцях концентрації таких ДТП, знаємо, де, в яку пору і чому вони найчастіше відбуваються.

Але без відповідальності дорослих та всіх людей ми самі ситуацію не змінимо.

Мотоцикл чи мопед – це не іграшка і не спосіб самоствердитися перед друзями. Це транспортний засіб, який потребує знань, відповідальності та дотримання правил.

Чи говорять батьки про це з дітьми? Чи показують їм статистику, фото, відео, які ми майже щодня публікуємо на сторінках поліції Волині? Іноді одна така профілактична розмова може вберегти життя і здоров’я.

Коли я читаю статистику аварій та цифру загиблих в них – завжди шокуюсь знову і знову. Бо більшості цих випадків можна було б запобігти. За 2026 рік ми маємо вже півсотні загиблих на дорогах області. Половина померли через перевищення швидкості. Кожен і кожна з них теж колись були впевнені, що доїдуть додому. Сотні травмованих. Чверть аварій стались за участю пішоходів. Зламані життя і долі.

Я можу писати багато банальних фраз про те, що дорога не прощає помилок чи що ПДР написані кров’ю. Але воно перестало діяти. Інформування, шокова профілактика, постійні застереження – перестали діяти. Публікації та сюжети в медіа – вже не діють. Більшість людей досі впевнені, що їх це не торкнеться. Нехай би так і було! Але я сама водійка з понад 15-річним стажем. І в собі впевнена на 99%, а от в тих, хто їздить і ходить біля мене, – максимум на 10-20%.

І вибачте, але наряд поліції в кожному селі, на кожному перехресті і на кожній вулиці не поставиш, – нас нема стільки фізично.

Немалі штрафи також уже не діють (а постанов і протоколів сотні й тисячі).

Від таких світлин розривається серце. Бо втрачаються наші люди. Молоді долі. І все – через безвідповідальність.

Я не знаю, чи переконає когось цей допис. Не знаю, чи змусить він когось відмовитися від ризикованої поїздки, а когось – забрати ключі у власної дитини.

Але знаю одне: жоден мотоцикл, жодна швидкість, жодне хвилинне відчуття свободи чи адреналіну не варті життя.

І немає нічого страшнішого, ніж батькам стояти над тілом своєї дитини.

Бережіть себе. Бережіть своїх дітей. І не дозволяйте їм платити життям за дорослу безвідповідальність.

Матеріалом для публікації став пост речниці поліції Волині Ольги Бузулук у фейсбуці.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 2
  1. Правила дорожнього руху як і правила техніки безпеки не треба перевіряти, вони правильні

    • А ще є здоровий глузд,і він у батька,батьків зовсім відсутній!Хто купив мотоцикл!??

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...