<
Зосим Колбун

На пропозицію рухівців виступити на мітингу Сапожніков мовив: «під синьо-жовтим прапором виступати ніколи не буду»

Цей запис опубліковано більш як рік тому
15:11 | 27.08.2020 / Погляд / коментарі 2

Мій невиголошений виступ на вшануванні Дня Прапора.

Щороку це дійство відбувалось на 10:00, а тут я не звернув уваги на те, що є зміни в програмі і урочистість цього року на 9:00. Прийшов – а вже завершено.

Разом з тим виступ не був виголошений і тому, що не впевнений, чи не відмовлено мені було би у виступі, як то звично вже робилось…

Шановні присутні і не присутні!
В середині квітня 1989 року двоє сміливців піднімають вперше над трубою котельні “Оснастки” синьо-жовтий прапор.
В цей час на заводі уже було створено Товариство української мови, в майбутньому – “Просвіта”. Міський осередок РУХу на “Оснастці” було створено у липні 1989 року.

А ще в січні 1990 року нинішній міський голова Віктор Борисович Сапожніков – тоді ще перший заступник голови виконкому (керував Киричук) – на пропозицію рухівців виступити на третьому мітингу мовив свою легендарну обіцянку :”Я під синьо-жовтим прапором виступати ніколи не буду!”.

Наприкінці минулого року тяжко захворів ініціатор і організатор підняття прапора над трубою котельні – Михайло Базилицький (до слова – виконавцем підняття був Микола Сорока).

Небайдужі звернулись за допомогою до органу місцевого самоврятування. Нововолинська влада пообіцяла виділити 1000 грн на лікування патріота, але… Ні на лікування, ні на похорон не дали коштів…

І це – ГАНЬБА!

Звертаюся перш за все до вас – до молодого покоління бюджетників, які не знають етапів становлення нашого міста!
Вибори наближаються.

На виборах першого президента України у 1991 році за В’ячеслава Максимовича Чорновола Нововолинськ віддав понад 51,3 % голосів. Мені невідомий інший населений пункт в Україні, який би дав такий результат.

Тож думайте!

Зосим Колбун, заступник голови МО ВГО УНР

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 2

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Андрій Бокоч
15.06.2026
Ніч із 14 на 15 червня була тривожною і бентежною. Ворог знову вдарив по Україні, по столиці. Ворог вдарив по Києво-Печерській лаврі. Один "шахед" влучив у Стефанівський приділ - вівтарну частину Успенського собору, а ще ...
Єгор Кравець
13.06.2026
Я особисто дуже вдячний тим полякам, які у 2022 році прихистили українців від війни. Це безцінний вчинок, який неможливо забути. Але польській державі я не бачу резону дякувати. Бо Україна – це порятунок Польщі. І коли ...
Анатолій Анатоліч
12.06.2026
Далі суто моя думка. Я вам її не нав'язую. Я не є експертом в питання життя Булгакова. Орієнтуюсь виключно на доступну інфу і на свої думки. Тож... Не розумію страждань стосовно Бvлгакова. Хочете читати- читайте. Хочете ...
Поль Мішель Манандіз
5.06.2026
А якщо він досі там — значить, хтось і далі залишає ці двері прочиненими, замість того щоб остаточно їх зачинити. Ворог проник не лише до нас. Він проник усюди, використовуючи людські слабкості, марнославство, довіру й ...
Ірина Іванців-Гріга
4.06.2026
Крик душі лікарки у кінці навчального року, яка втомилася лікувати здорові дитячі животи перед контрольними чи після заліків, або роздуми відмінниці-перфекціоністки. ...сьогодні багато говорять про якість освіти, рейтинги ...