<
Елла Яцута

Ми повинні розвивати, і я щиро в це вірю, співпрацю на місцях

Цей запис опубліковано більш як рік тому
13:39 | 12.09.2023 / Погляд / / Коментарі відсутні

Ніхто краще місцевих культурних організаторів, менеджерів, громадських діячів не знає громаду. Я, перебуваючи у Луцьку, ніколи не зроблю дієвий проєкт у Нововолинську чи Володимирі, не співпрацюючи з тими, хто тут живе, діє і знає, який запит на культурний продукт у мешканців громади.  

Культурним менеджерам треба знати, що вони не “одні в полі воїни”. Я маю на увазі, що у людей, які горять культурою, які в цьому працюють, є багато. Вони в це вірять і хочуть донести цю віру до інших. 

Грантовий менеджмент, залучення фінансування, побудова стратегії діяльності культурної організації – це все не є вищою математикою. Це зрозумілий механізм, який ви можете взяти собі у використання і вже з завтрашнього дня почати його впроваджувати. Тож, варто тільки почати, а потім буде ефект.  

Основне правило створення вдалого концерту культурного проєкту:  ви повинні розуміти: для кого і для чого ви цей проєкт робите. Якщо у вас немає відповідей на ці запитання, то ваш проєкт не матиме успіху, бо не розумітимете, як комунікувати зі своєю аудиторією та взагалі, який продукт ви хочете отримати на виході. 

Текст Елли Яцути записано під час зустрічі “Клубу культурних менеджерів”

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...