<
Василь Нагорний

Міноборони у судах намагається відібрати «копійчані» виплати учасників бойових дій

Цей запис опубліковано більш як рік тому
12:18 | 6.02.2020 / Погляд / / коментарі 2

Супроводжуючи судові справи по виплатах інвалідам війни, я дивуюсь з якою завзятістю держава, в особі Міністерства оборони, намагається відібрати ті «копійчані» виплати в бійців. Та навіть програвши всі три інстанції МО (Міністерство Оборони) робить все, щоб виплати затримати.

«Людяність суспільства вимірюється ставленням до інвалідів». Продовжуючи думку, якщо не помиляюсь, римського єпарха можна сказати, що повага до захисників Батьківщини – вимірюється ставленням держави до інвалідів війни, які віддали своє здоров’я, захищаючи цю країну.

Після програних судів, представники Міністерства Оборони наводять такі аргументи щодо затримки виплат бійцям, які не просто дивують, а й лякають:

«Міністерство оборони України фінансується з Державного бюджету, а видатків на зазначені виплати не передбачено», «виплата цих коштів може бути здійснена лише після додаткового фінансування з Державного бюджету, що на даний час не передбачено, або з видатків, передбачених на оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, що призведе до негативних наслідків в умовах особливого періоду, який діє в країні.», «Міністерство оборони перебуває у важкому фінансовому становищі…».

Міністерство оборони України, Офіс Президента України, Урядовий портал, депутати ви не передбачили коштів на соціальні виплати інвалідам війни? Ви не знаєте кількості інвалідів війни і що ця кількість щодня геометрично збільшується? Якщо Міноборони перебуває у важкому фінансовому становищі, то хіба не потрібно негайно скликати РНБО і піднімати це питання…. Та я певен, що представники Міноборони лукавлять, певен, що затримок зарплат, премій для себе у них не має.

Так, ветерани не звикли скиглити. Попри інвалідності, в кого ноги руки цілі, працюють. Але ці воїни, яким у 2014 році було 20 років, а зараз, відповідно, 26 й близько не знають, що їх чекає через 10, 15, 20 років. Молодий організм ще вперто не хоче помічати залишених в тілі осколків, головний мозок «переварює» численні контузії, лиш інколи нагадує про себе раптовою кровотечею чи втратою свідомості, здорова права рука, ще витягує навантаження за ліву, яка все менше й менше згинається через пошкоджений нерв…

І коли Міністерство Оборони “по самі яйця” занурилося в тяжби з інвалідами війни – це навіть не питання здоров’я ветеранів, це ганьба держави. Коли хлопців треба було вкласти в землю, щоб кров’ю і втратами сколихнути ситу Європу та стримати окупанта – бійці відстрочки не просили!

Шкода, що держава так і не спромоглася визнати, що людина, її життя і здоров’я – є найвищою цінністю

Р.S. До речі, дякую нашим суддям, які справедливо (як казав один суддя – повір, Василю, Господь все бачить) розглядають ці справи і адекватно реагують на «прохання» МО про відстрочки виконання рішення судів по соцвиплатам.

Загалом МО програє практично всі суди, хоча знаходить кошти на армію юристів та судові витрати. Принаймні за минулий рік – всі рішення перших, других, третіх судових інстанцій були винесені на користь бійців. («Програно» дві справи (хоча я вважаю, що морально виграні) – там хлопці прикинулися, що вони воювали та стали інвалідами.

Але псевдоінваліди і псевдоУБД -це окреме питання…

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 2
  1. Там міністр оборони зараз справжній бойовий десантник з великим бойовим досвідом та фаховою військовою освітою!

  2. кошти на армію юристів та судові витрати МО включені в КОШТОРИС? Це АБСУРД.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...