<
Олексій Філюк

Мертвим не потрібні ваші мертві квіти… Подумайте краще про живих

Цей запис опубліковано більш як рік тому
11:21 | 31.03.2025 / Погляд / / Коментарі відсутні

Дорогі християни схаменіться!!! Мертвим не потрібні Ваші мертві квіти… Подумайте краще про живих, про своїх дітей, онуків, природу, про себе..

Звертаюсь до кожного з вас. Подумайте 100 раз перш ніж придбати цю отруту, і розкажіть своїм близьким та знайомим.

Ви це робите, бо так прийнято вшановувати у вашому селі чи місті пам’ять про померлих? Але вони вже відійшли і їм нічого матеріального не треба. Краще помоліться, запаліть свічку, дайте милостиню, принесіть живі квіти врешті решт.

Ви думаєте про дань традиції і померлим, а чи думаєте про живих? Про ваших дітей, онуків, правнуків. Що ви їм залишаєте? Яку природу та екологію?

Пластик розкладається щонайменше 100 років! 100!!!! А скільки тонн цього яду щороку несуть на могили?

А скільки шкідливих, смертельних речовин ми отримуємо при спаленні цих “красивих” квітів.

Чому хворіють діти? Що ми їм даємо? Отруєну воду, землю і повітря? Бо живем стереотипом, а що люди скажуть?

Якщо хочете придбати цю смертоносну “красу” краще дайте ці кошти на лікування хворої дитини, чи милостиню потребуючим. Це більше допоможе мертвим і дасть ліпше майбутнє нашим нащадкам.

Матеріалом для публікації став пост українського релігійного діяча, громадського активіста, волонтера, блогера Олексія Філюка у фейсбуці.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Яніна Соколова
9.09.2026
Нарешті малороси озвучили свої відчуття. Кіста від української - це прям дуже гарна алегорія. І думаю, це щиро. За що респект, за те, що нарешті озвучила. Повірте, половина публічних людей-малоросів думають так. І у них ...
Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...