<
Світлана Собіпан

Лідерство під час турбулентності: як жінці-CEO тримати команду та бізнес під час війни

12:05 | 14.08.2025 / Погляд / , /
187
/ Коментарі відсутні

Війна – це найжорсткіший тест для лідера. Коли у твоїй команді понад півтори тисячі людей, ти не можеш дозволити собі розгубленість. На тебе дивляться їхні сім’ї, громади, партнери та клієнти. У такі моменти ти або стаєш опорою, або втрачаєш довіру.

Я добре пам’ятаю перші дні повномасштабного вторгнення. Ми разом з командою буквально жили на виробництві. У такі хвилини слова «я поруч» та «ми впораємося» важать більше за будь-які бізнес-плани.

Мої слова та дії тоді визначали, чи повірить команда, що ми вистоїмо. Іноді доводилося ухвалювати непопулярні рішення. А іноді просто було потрібно мовчки вислухати людину, яка боялася за свою родину. Я зрозуміла, що людяність у кризові часи не означає слабкість, а є стратегічним активом.

Чому жіноче лідерство працює

Багато хто вважає, що жіноча емоційність – це недолік. Я вважаю навпаки: вміння чути та розуміти людей є суперсилою. Дослідження McKinsey (Women in the Workplace 2024) показують, що компанії із значнішою часткою жінок на керівних посадах мають кращі фінансові показники та більш стійкі позиції у кризові періоди. А згідно зі звітом Diversity Wins (2020), різноманіття в управлінських командах прямо корелює з кращими фінансовими результатами та здатністю організацій долати виклики. Причина проста: жінки лідерки схильні більше інвестувати у довіру, командну культуру та довгострокові відносини.

Коли ми відкрили новий м’ясопереробний завод на Волині у розпал війни, для мене було важливо не лише запустити виробництво, а й зробити так, щоб кожен працівник відчував: він важливий. Бо без команди не працюють жодні технології.

Рішення, що базуються на емпатії

  • Емпатія в бізнесі не означає «бути м’якою». Вона говорить про те, щоб створити умови, в яких люди можуть працювати навіть тоді, коли світ навколо нестабільний.
  • Збереження робочих місць та бронювання працівників, щоб вони могли утримувати родини.
  • Інвестиції в безпеку, медичну підтримку та комфортні умови, навіть коли ринок диктує економію.

Про благодійний фонд AVESTERRA

Ми створили нову організацію з метою допомоги найвразливішим дітям. Адже бізнес має сенс, коли створює цінність для суспільства. Іноді це не просто підтримка, а зміна життя.

Наприклад, родина Степанюків у селі Дігтів виховує 21 дитину. У селі немає школи й садочка, і діти щодня мали труднощі з доїздом. Ми подарували їм пасажирський бус, щоб вони могли разом їздити на навчання, у лікарню чи просто відпочивати.

Родина Капітули з села Сусваль виховує десятеро дітей. Ми подарували їм великий батут, щоб у дворі лунав сміх і було місце для радості, навіть у воєнні часи.

ГО “Берег надії” отримала від нас підтримку для фінансування роботи соціальних працівників, щоб діти з інвалідністю отримували психологічну допомогу.

Уроки, які варто взяти на озброєння

 1. Говорити чесно, навіть якщо новини не завжди приємні.

 2. Бути гнучкою: плани змінюються щодня, і це нормально.

 3. Турбуватися системно, оскільки стабільна команда дає стабільний бізнес.

Бути жінкою-лідеркою – не означає копіювання «чоловічого» стилю управління. Це, швидше, сміливість залишатися собою, зберігати чутливість і водночас приймати складні рішення.

Ми, жінки, вміємо бачити людину за посадою, вміємо відчути, коли хтось мовчки бореться зі страхом. Ми можемо будувати бізнес нового типу – стійкий, людяний, здатний надихати. І разом з цим підтримувати інших жінок на шляху до лідерства.

Я знаю, що сьогодні в Україні тисячі жінок керують бізнесами, волонтерськими штабами, громадами й підрозділами на фронті. Ми всі проходимо цей іспит разом. І від того, як ми його складемо, залежить, якою буде країна після перемоги.

Матеріалом для публікації стала стаття Світлани Собіпан у виданні “WOMO”.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Митрополит Епіфаній
20.02.2026
За кілька днів – Прощена неділя, останній день перед Великим постом і особливий привід для нагадування про цей наш християнський обов‘язок – прощення. Нині, в тяжких умовах війни, вміння прощати, тобто не тримати, ...
Єгор Че
16.02.2026
Чи ви знали, що «Рубінові зірки Кремля» були виготовлені.... в українській Костянтинівці на Донеччині. На заводі, який був зведений бельгійськими бізнесменами та вкрадений більшовиками... На початку 1937 р. уряд СРСР ...
Сергій Стерненко
14.02.2026
Приклад Гераскевича це насправді про те, щоб бути людяним. Коли ти людяний, ти не можеш закривати очі на вбивства, на геноцид, на терор. Це про емпатію. І саме тому я зневажаю тих співгромадян, котрі вважають, що можна ...
Євген Спірін
13.02.2026
З початку січня в тредс почали з'являтися десятки тисяч акаунтів з «простими касирками», робітницями тракторних заводів і баристами зі старбакс, що плачуть [бо їх ніхто не привітав]. Частина цих акаунтів надмірно ...
Віктор Ющенко
3.02.2026
​Я звертаюся до вас сьогодні, у цей засніжений та холодний лютий дві тисячі двадцять шостого року, відчуваючи кожним фібром своєї душі пульсацію кожного нашого українського поля, від багатостраждальної Херсонщини до ...