<
Катерина Вілентко

Іваничі хочуть рухатися вперед. І для цього потрібно одне — щоб людина, яка гальмує розвиток, нарешті відійшла від влади

11:35 | 18.11.2025 / Погляд / , / 1 коментар

Іваничі давно заслуговують на керівника, який дбатиме про розвиток громади, а не про власні інтереси. Але з моменту, коли Лідія Томашевська стала головою, ми бачимо лише деградацію й суцільні проблеми.

Під її керівництвом:

  • закриваються та блокуються ініціативи, які приносять користь людям;
  • забороняються ярмарки, що могли б давати дохід громаді;
  • затримуються зарплати працівникам бюджетної сфери;
  • накопичуються величезні борги за опалення, через що садок, школа і лікарня опинилися на межі відключення тепла;
  • ігноруються звернення батьків, депутатів та установ.

Окрема історія — економія на людях, а не на власних преміях:

  • Вулиці довгий час залишалися неосвітленими. Люди піднімали скандали, бо боялися повертатися додому в темряві, але Томашевська вперто «економила» на ліхтарях.
  • Економія на дорогах — результат бачить кожен: ями, відсутність ремонту та повне ігнорування запитів мешканців.
  • Економія на облаштуванні зупинок: ті, що мали б бути безпечними та зручними, зроблені абияк або не зроблені взагалі.
  • Усе, на чому можна зекономити за рахунок людей — вона економить. Але на собі та своєму колі — ні.

На додачу, журналісти неодноразово фіксували:

  • мільйонні борги за опалення;
  • ігнорування депутатських запитів по кілька місяців;
  • провали в організації освітнього процесу;
  • конфлікти з теплопостачальниками через «особисті амбіції», від яких страждають діти;
  • непропорційні премії чиновникам при мізерних доплатах іншим працівникам;
  • мінімальні інвестиції в інфраструктуру при максимальних виплатах собі.

Сьогодні більшість жителів Іваничів, батьки, вчителі та працівники громади відкрито заявляють: всі чекають на її звільнення.

Але є принципова вимога:

Перед тим як залишити посаду, Лідія Томашевська повинна в повному обсязі погасити всі заборгованості, які виникли за час її роботи.

Жоден керівник не має права залишити після себе порожню казну, холодні школи, темні вулиці й недороблені зупинки — і просто піти, ніби нічого не сталося.

Громада хоче, щоб вона не лише склала свої повноваження, а й припинила втручатися в будь-які управлінські посади в Іваничах. Бо практично кожне її рішення приносило не розвиток, а збитки, борги й постійні конфлікти.

Іваничі хочуть рухатися вперед.

І для цього потрібно одне — щоб людина, яка гальмує розвиток, нарешті відійшла від влади.

Матеріалом для публікації став пост Катерини Вілентко у фейсбуці.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
один коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Яніна Соколова
9.09.2026
Нарешті малороси озвучили свої відчуття. Кіста від української - це прям дуже гарна алегорія. І думаю, це щиро. За що респект, за те, що нарешті озвучила. Повірте, половина публічних людей-малоросів думають так. І у них ...
Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...