Історія Володимира – непроста, але захоплива

Особливим є і географічне розташування міста, адже засноване ще у Х ст. на перетині євро-азіатських та балтійсько-чорноморських шляхів.

Місто завжди було привабливим – як для друзів, так і ворогів. І прикладів цьому є чимало – від сивої давнини й до наших часів.

Разом із тим – історія нашого міста стала водночас історією мирного співіснування різних культур, національностей та релігій.

Були часи розквіту – тоді Володимир навіть мав звання стольного граду, а багато із нас і сьогодні в побуті його люблять лагідно називати княжим.

Та були й часи занепаду – і той населений пункт, що ще недавно був стольним та стратегічним, ставав звичайним і провінційним. Саме таким моментом визнання провінційності міста стало його перейменування у Володимир-Волинський.

Із мультикультурного та мультинаціонального княжого града, де мирно стояли поруч синагоги, костели і церкви, де одними стежками ходили євреї, українці і поляки, ми перетворились на звичайне колоніальне місто.

Ба більше – бо не перейменуванням єдиним, Володимир-Волинський щедро скроплений кров’ю, про що ми досі пам’ятаємо… Ми пам’ятаємо про трагедію євреїв, про жахи в’язниці біля Валів, про відкопані рештки закатованих червоним режимом.

Пам’ятаючи часи розквіту Володимира, відновивши історичну назву, зможемо збудувати сучасне європейське місто, яке стане привабливим як для його мешканців, так і гостей.

А ще – це було би дуже символічно зробити саме у рік тридцятиліття Незалежності України.