<
Олена Лівіцька

Іноді здається, що ці танки проїхалися по наших головах

Цей запис опубліковано більш як рік тому
12:46 | 19.05.2025 / Погляд / , / Коментарі відсутні

Іноді мені здається, що ці танки проїхалися по наших головах «Однак, замість того, щоб виправити дату, замінивши «1941» на «1939», її просто зафарбували». На фото видання «БУГ»: оновлення танка в Іваничах на Волині. Мовчу про знести.

Отож. Три сусідні райцентри.

Горохів – знесли давню капличку, поставили (на її місце!) танк Т-34. СРСР впав – люди знесли танк попри все, били підмостки молотками. Збудували капличку. Купол зі знесеної каплиці люди ховали на цвинтарі. Дістали.

Іваничі. Поставили Т-34. Досі

Локачі. Поставили ІС-2. Досі

У газеті “Народна трибуна” за 1992 рік знаходжу лист людини, яка ініціювала встановлення (!) всіх цих трьох танків полковника запасу, енкаведиста Столярчука до начальника відділку КГБ у Горохові. Такий дружній лист з нагоди знесення танка в Горохові. Це син начальника політвідділу однієї з танкових бригад, героя СРСР Флора Столярчука, який жив на Волині у славі свого батька і чітко гнув лінію, яка дозволяла йому тримати авторитет і мати з того зиск серед районних партділків і їм подібних.

У листі:

“Волынь г. Горохов Райотдел КГБ Александровичу. Александрович! С Новым годом Вас і Ваших соратников! Вашего голоса нигде не слышно, а разгул необандеровщины в Горохове такой, что скоро Львову далеко будет до него. Я не хочу повторять, что они успели сделать и что спланировали, но уже пора ставить все на ступор. (…) Третье, надто висказать свою позицию вокруг снятия танка. Сейчас танк – символ власти. Снимут танк — снимут власть. (…) В 1947-48 я работал с ребятами из НГБ в Станиславской области, єто были такие, что мы их мужеству просто завидовали. В чем дело? С кем вы? Столярчук А. Ф.”

Доцільність стояння цього танка бачу хіба з детальною і всім доступною інформацією про те, навіщо він стоїть. І про наслідки стояння.

Кину в коментарі новину про те, як апгрейдять танк в Іваничах щороку. Дуже показово)

“С новым годом” нас.

І вас Іваничівська Селищна Рада

Матеріалом для публікації став пост Олени Лівіцької у фейсбуці.

Читайте також:

У Іваничах освіжили вічний вогонь і «зачистили» танк — декомунізація по-місцевому

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Андрій Бокоч
15.06.2026
Ніч із 14 на 15 червня була тривожною і бентежною. Ворог знову вдарив по Україні, по столиці. Ворог вдарив по Києво-Печерській лаврі. Один "шахед" влучив у Стефанівський приділ - вівтарну частину Успенського собору, а ще ...
Єгор Кравець
13.06.2026
Я особисто дуже вдячний тим полякам, які у 2022 році прихистили українців від війни. Це безцінний вчинок, який неможливо забути. Але польській державі я не бачу резону дякувати. Бо Україна – це порятунок Польщі. І коли ...
Анатолій Анатоліч
12.06.2026
Далі суто моя думка. Я вам її не нав'язую. Я не є експертом в питання життя Булгакова. Орієнтуюсь виключно на доступну інфу і на свої думки. Тож... Не розумію страждань стосовно Бvлгакова. Хочете читати- читайте. Хочете ...
Поль Мішель Манандіз
5.06.2026
А якщо він досі там — значить, хтось і далі залишає ці двері прочиненими, замість того щоб остаточно їх зачинити. Ворог проник не лише до нас. Він проник усюди, використовуючи людські слабкості, марнославство, довіру й ...
Ірина Іванців-Гріга
4.06.2026
Крик душі лікарки у кінці навчального року, яка втомилася лікувати здорові дитячі животи перед контрольними чи після заліків, або роздуми відмінниці-перфекціоністки. ...сьогодні багато говорять про якість освіти, рейтинги ...