<
Олена Лівіцька

Іноді здається, що ці танки проїхалися по наших головах

Цей запис опубліковано більш як рік тому
12:46 | 19.05.2025 / Погляд / , / Коментарі відсутні

Іноді мені здається, що ці танки проїхалися по наших головах «Однак, замість того, щоб виправити дату, замінивши «1941» на «1939», її просто зафарбували». На фото видання «БУГ»: оновлення танка в Іваничах на Волині. Мовчу про знести.

Отож. Три сусідні райцентри.

Горохів – знесли давню капличку, поставили (на її місце!) танк Т-34. СРСР впав – люди знесли танк попри все, били підмостки молотками. Збудували капличку. Купол зі знесеної каплиці люди ховали на цвинтарі. Дістали.

Іваничі. Поставили Т-34. Досі

Локачі. Поставили ІС-2. Досі

У газеті “Народна трибуна” за 1992 рік знаходжу лист людини, яка ініціювала встановлення (!) всіх цих трьох танків полковника запасу, енкаведиста Столярчука до начальника відділку КГБ у Горохові. Такий дружній лист з нагоди знесення танка в Горохові. Це син начальника політвідділу однієї з танкових бригад, героя СРСР Флора Столярчука, який жив на Волині у славі свого батька і чітко гнув лінію, яка дозволяла йому тримати авторитет і мати з того зиск серед районних партділків і їм подібних.

У листі:

“Волынь г. Горохов Райотдел КГБ Александровичу. Александрович! С Новым годом Вас і Ваших соратников! Вашего голоса нигде не слышно, а разгул необандеровщины в Горохове такой, что скоро Львову далеко будет до него. Я не хочу повторять, что они успели сделать и что спланировали, но уже пора ставить все на ступор. (…) Третье, надто висказать свою позицию вокруг снятия танка. Сейчас танк – символ власти. Снимут танк — снимут власть. (…) В 1947-48 я работал с ребятами из НГБ в Станиславской области, єто были такие, что мы их мужеству просто завидовали. В чем дело? С кем вы? Столярчук А. Ф.”

Доцільність стояння цього танка бачу хіба з детальною і всім доступною інформацією про те, навіщо він стоїть. І про наслідки стояння.

Кину в коментарі новину про те, як апгрейдять танк в Іваничах щороку. Дуже показово)

“С новым годом” нас.

І вас Іваничівська Селищна Рада

Матеріалом для публікації став пост Олени Лівіцької у фейсбуці.

Читайте також:

У Іваничах освіжили вічний вогонь і «зачистили» танк — декомунізація по-місцевому

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Олеся Козачук
25.05.2026
Будемо відвертими самі з собою: коли говориться про військових, чи діючих чи демобілізованих, наш соціум часто схильний до впадання в крайнощі. Ми або романтизуємо їх, створюючи образ бездоганних титанів без страху й ...
Леся Воронюк
21.05.2026
Я добре пам'ятаю перший День вишиванки. Пам'ятаю, як піднімалася на свій факультет і на мить відчула страшенне розчарування, бо не помітила нікого у вишитій сорочці. Ця "трагедія" тривала всього долю секунди, бо вже за ...
Олена Лешко
21.05.2026
У вишитих орнаментах – історія нашого народу, пам'ять про предків, мова любові до рідної землі. У кожному візерунку закодована його доля, унікальність, краса і коріння, що живить та тримає кожного з нас. Сьогодні у мене є ...
Леся Воронюк
6.05.2026
День Вишиванки щороку розпочинається з акції «Народжені у вишиванках». Їдемо в пологові будинки та даруємо малесенькі вишиті сорочки новонародженим українцям. Це наша найважливіша акція про майбутнє. Та ми нічого не ...
Володимир Демчук
5.05.2026
Світлої суботи на тижні після Великодня на міській Алеї Героїв відбулася панахида. Завдяки злагодженій організації міської влади скорботний захід пройшов із тією гідністю, на яку заслуговують наші захисники. У тиші, ...