<
Олена Лівіцька

Іноді здається, що ці танки проїхалися по наших головах

12:46 | 19.05.2025 / Погляд / , / Коментарі відсутні

Іноді мені здається, що ці танки проїхалися по наших головах «Однак, замість того, щоб виправити дату, замінивши «1941» на «1939», її просто зафарбували». На фото видання «БУГ»: оновлення танка в Іваничах на Волині. Мовчу про знести.

Отож. Три сусідні райцентри.

Горохів – знесли давню капличку, поставили (на її місце!) танк Т-34. СРСР впав – люди знесли танк попри все, били підмостки молотками. Збудували капличку. Купол зі знесеної каплиці люди ховали на цвинтарі. Дістали.

Іваничі. Поставили Т-34. Досі

Локачі. Поставили ІС-2. Досі

У газеті “Народна трибуна” за 1992 рік знаходжу лист людини, яка ініціювала встановлення (!) всіх цих трьох танків полковника запасу, енкаведиста Столярчука до начальника відділку КГБ у Горохові. Такий дружній лист з нагоди знесення танка в Горохові. Це син начальника політвідділу однієї з танкових бригад, героя СРСР Флора Столярчука, який жив на Волині у славі свого батька і чітко гнув лінію, яка дозволяла йому тримати авторитет і мати з того зиск серед районних партділків і їм подібних.

У листі:

“Волынь г. Горохов Райотдел КГБ Александровичу. Александрович! С Новым годом Вас і Ваших соратников! Вашего голоса нигде не слышно, а разгул необандеровщины в Горохове такой, что скоро Львову далеко будет до него. Я не хочу повторять, что они успели сделать и что спланировали, но уже пора ставить все на ступор. (…) Третье, надто висказать свою позицию вокруг снятия танка. Сейчас танк – символ власти. Снимут танк — снимут власть. (…) В 1947-48 я работал с ребятами из НГБ в Станиславской области, єто были такие, что мы их мужеству просто завидовали. В чем дело? С кем вы? Столярчук А. Ф.”

Доцільність стояння цього танка бачу хіба з детальною і всім доступною інформацією про те, навіщо він стоїть. І про наслідки стояння.

Кину в коментарі новину про те, як апгрейдять танк в Іваничах щороку. Дуже показово)

“С новым годом” нас.

І вас Іваничівська Селищна Рада

Матеріалом для публікації став пост Олени Лівіцької у фейсбуці.

Читайте також:

У Іваничах освіжили вічний вогонь і «зачистили» танк — декомунізація по-місцевому

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Митрополит Епіфаній
16.04.2026
Сьогодні - Світлий четвер. Так він іменується у церковній традиції, бо всі дні Великоднього тижня - світлі. Адже вони нагадують про радість та світло, які Христове Воскресіння принесли людству. Однак нинішній ранок для ...
Священник Олексій Філюк
9.04.2026
Щороку перед святами ми поспішаємо на цвинтар, щоб згадати наших рідних і близьких, які вже відійшли у вічність. Несемо на могили свічки, квіти, інколи і цілі кошики зі штучними прикрасами… Бо хочеться зробити щось добре, ...
Валерій Пекар
8.04.2026
Здається, що світ стає все менш безпечним і загалом наближається до грані глобальної війни. Але парадоксальним способом може статися навпаки. Дві великі війни доводять, що сильніша держава не може перемогти й нав’язати ...
Ольга Криштопа
6.04.2026
У школі діти жартують про «втечу від ТЦК» як гру, але для дорослих, які живуть війною, такі слова звучать тривожно. Ветеранка ділиться історією, що оголює: ставлення до війни і військових формується змалку — і діти лише ...
Валерій Костюк
3.04.2026
Сьогодні в магазині почув фразу, яка, чесно, зачепила. Жінка сказала про хвилину мовчання: «Це показуха… це не потрібно… мертвих не повернеш…» І знаєте, я задумався. Так, мертвих не повернеш. Але справа ж не в цьому. ...