<
Олена Лівіцька

Іноді здається, що ці танки проїхалися по наших головах

12:46 | 19.05.2025 / Погляд / , /
64
/ Коментарі відсутні

Іноді мені здається, що ці танки проїхалися по наших головах «Однак, замість того, щоб виправити дату, замінивши «1941» на «1939», її просто зафарбували». На фото видання «БУГ»: оновлення танка в Іваничах на Волині. Мовчу про знести.

Отож. Три сусідні райцентри.

Горохів – знесли давню капличку, поставили (на її місце!) танк Т-34. СРСР впав – люди знесли танк попри все, били підмостки молотками. Збудували капличку. Купол зі знесеної каплиці люди ховали на цвинтарі. Дістали.

Іваничі. Поставили Т-34. Досі

Локачі. Поставили ІС-2. Досі

У газеті “Народна трибуна” за 1992 рік знаходжу лист людини, яка ініціювала встановлення (!) всіх цих трьох танків полковника запасу, енкаведиста Столярчука до начальника відділку КГБ у Горохові. Такий дружній лист з нагоди знесення танка в Горохові. Це син начальника політвідділу однієї з танкових бригад, героя СРСР Флора Столярчука, який жив на Волині у славі свого батька і чітко гнув лінію, яка дозволяла йому тримати авторитет і мати з того зиск серед районних партділків і їм подібних.

У листі:

“Волынь г. Горохов Райотдел КГБ Александровичу. Александрович! С Новым годом Вас і Ваших соратников! Вашего голоса нигде не слышно, а разгул необандеровщины в Горохове такой, что скоро Львову далеко будет до него. Я не хочу повторять, что они успели сделать и что спланировали, но уже пора ставить все на ступор. (…) Третье, надто висказать свою позицию вокруг снятия танка. Сейчас танк – символ власти. Снимут танк — снимут власть. (…) В 1947-48 я работал с ребятами из НГБ в Станиславской области, єто были такие, что мы их мужеству просто завидовали. В чем дело? С кем вы? Столярчук А. Ф.”

Доцільність стояння цього танка бачу хіба з детальною і всім доступною інформацією про те, навіщо він стоїть. І про наслідки стояння.

Кину в коментарі новину про те, як апгрейдять танк в Іваничах щороку. Дуже показово)

“С новым годом” нас.

І вас Іваничівська Селищна Рада

Матеріалом для публікації став пост Олени Лівіцької у фейсбуці.

Читайте також:

У Іваничах освіжили вічний вогонь і «зачистили» танк — декомунізація по-місцевому

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Єгор Че
16.02.2026
Чи ви знали, що «Рубінові зірки Кремля» були виготовлені.... в українській Костянтинівці на Донеччині. На заводі, який був зведений бельгійськими бізнесменами та вкрадений більшовиками... На початку 1937 р. уряд СРСР ...
Сергій Стерненко
14.02.2026
Приклад Гераскевича це насправді про те, щоб бути людяним. Коли ти людяний, ти не можеш закривати очі на вбивства, на геноцид, на терор. Це про емпатію. І саме тому я зневажаю тих співгромадян, котрі вважають, що можна ...
Євген Спірін
13.02.2026
З початку січня в тредс почали з'являтися десятки тисяч акаунтів з «простими касирками», робітницями тракторних заводів і баристами зі старбакс, що плачуть [бо їх ніхто не привітав]. Частина цих акаунтів надмірно ...
Віктор Ющенко
3.02.2026
​Я звертаюся до вас сьогодні, у цей засніжений та холодний лютий дві тисячі двадцять шостого року, відчуваючи кожним фібром своєї душі пульсацію кожного нашого українського поля, від багатостраждальної Херсонщини до ...
Віталій Оксенюк
2.02.2026
Початок діяльності у більшості бізнесів виглядає схоже. З’являється ідея, продукт або послуга. Далі виникає відчуття, що про це потрібно «розповісти». Найкоротший шлях до публічності сьогодні – соціальні мережі. Вони ...