<
Олена Лівіцька

Іноді здається, що ці танки проїхалися по наших головах

12:46 | 19.05.2025 / Погляд / , /
62
/ Коментарі відсутні

Іноді мені здається, що ці танки проїхалися по наших головах «Однак, замість того, щоб виправити дату, замінивши «1941» на «1939», її просто зафарбували». На фото видання «БУГ»: оновлення танка в Іваничах на Волині. Мовчу про знести.

Отож. Три сусідні райцентри.

Горохів – знесли давню капличку, поставили (на її місце!) танк Т-34. СРСР впав – люди знесли танк попри все, били підмостки молотками. Збудували капличку. Купол зі знесеної каплиці люди ховали на цвинтарі. Дістали.

Іваничі. Поставили Т-34. Досі

Локачі. Поставили ІС-2. Досі

У газеті “Народна трибуна” за 1992 рік знаходжу лист людини, яка ініціювала встановлення (!) всіх цих трьох танків полковника запасу, енкаведиста Столярчука до начальника відділку КГБ у Горохові. Такий дружній лист з нагоди знесення танка в Горохові. Це син начальника політвідділу однієї з танкових бригад, героя СРСР Флора Столярчука, який жив на Волині у славі свого батька і чітко гнув лінію, яка дозволяла йому тримати авторитет і мати з того зиск серед районних партділків і їм подібних.

У листі:

“Волынь г. Горохов Райотдел КГБ Александровичу. Александрович! С Новым годом Вас і Ваших соратников! Вашего голоса нигде не слышно, а разгул необандеровщины в Горохове такой, что скоро Львову далеко будет до него. Я не хочу повторять, что они успели сделать и что спланировали, но уже пора ставить все на ступор. (…) Третье, надто висказать свою позицию вокруг снятия танка. Сейчас танк – символ власти. Снимут танк — снимут власть. (…) В 1947-48 я работал с ребятами из НГБ в Станиславской области, єто были такие, что мы их мужеству просто завидовали. В чем дело? С кем вы? Столярчук А. Ф.”

Доцільність стояння цього танка бачу хіба з детальною і всім доступною інформацією про те, навіщо він стоїть. І про наслідки стояння.

Кину в коментарі новину про те, як апгрейдять танк в Іваничах щороку. Дуже показово)

“С новым годом” нас.

І вас Іваничівська Селищна Рада

Матеріалом для публікації став пост Олени Лівіцької у фейсбуці.

Читайте також:

У Іваничах освіжили вічний вогонь і «зачистили» танк — декомунізація по-місцевому

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Зосим Колбун
18.12.2025
І ще раз вертаючись до постаті Павла Мерседеса. Отець Павло, він же Паша Мерседес, в миру - Петро Дмитрович Лебідь, фігура доволі одіозна. Уродженець села Бобрин, що на Рівненщині, у 1988 році акурат на Різдво, 7 січня, ...
Володимир Демчук
17.12.2025
На жаль, виявляється, окремим українцям навіть у час протистояння з ворогом треба нагадувати про те, яку цінність має наша мова і чому важливо говорити не на язикє. Згадаймо початок повномасштабної фази. Хтось із вас ...
Ярослав Матвійчук
16.12.2025
Вчора відбулося підсумкове засідання постійної депутатської комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Волинської обласної ради, у якій працюю. Проаналізували освоєння бюджетних коштів у році, що добігає ...
Юлія Іванова
15.12.2025
Інколи батьки приходять із питанням: «Чому зі мною дитина спокійна, а з мамою — кричить, плаче, зривaється?» І відповідь майже завжди одна — і вона не про «погану поведінку». 1. Діти проявляють емоції там, де почуваються ...
Зосим Колбун
11.12.2025
Я прибув у Нововолинськ у 1967 році. Моєю першою (і єдиною) оселею у місті була (і є) квартира на Шахтарському мікрорайні), зовсім неподалік монастиря, у ті роки закинутого. Інтерес мене і смикнув відвідати це місце. ...